9 листопада у всьому світі — Міжнародний день проти фашизму, расизму та антисемітизму (International Day Against Fascism, Racism and Antisemitism). Він був встановлений з ініціативи Міжнародної мережі проти расизму UNITED, яка об'єднує понад 560 організацій із 46 країн.
У ніч з 9 на 10 листопада 1938 року на території Німеччини та Австрії почався масовий єврейський погром, який отримав назву «Кришталевої ночі» (Crystal Night / Kristallnacht), або «Ночі розбитих вітрин». Вона стала першою масовою акцією фізичного насильства Третього рейху стосовно євреїв. Тоді нацисти вбили понад 90 людей, 30 тисяч євреїв було схоплено та відправлено до концтаборів. Сотні синагог були спалені вщент, а тисячі вітрин магазинів, що належали євреям, розбиті — звідси така назва погрому.
Ці події в 1938 році започаткували Голокост — масового насильства щодо єврейського народу, яке призвело до загибелі близько 6 мільйонів євреїв. Причому, за оцінками істориків, саме відсутність реакції на погром як усередині самої Німеччини, так і в інших країнах Європи розв'язала фашистам руки і стала стимулом до початку масового знищення європейських євреїв.
Сьогодні питання антисемітизму знову виходять на перший план разом із антимігрантською істерією та проблемою ісламофобії. Але Голокост — це не лише проблема одного народу, а приклад того, до чого призводить політика «пошуку цапа-відбувайла» та переконання у перевазі однієї нації над іншими.
До того ж, незважаючи на пережиті трагедії Другої світової війни, які торкнулися більшості країн світу, коли, здавалося б, вся фашистська ідеологія була знищена «на кореню», проте, як показує ситуація у світі останніх років, це не так. Навіть у тих державах, на чию частку випало найбільше випробувань, офіційно зареєстровані та легально діють організації профашистської ідеології. На початку 21 століття у різних регіонах світу почастішали прояви ксенофобії, націоналізму, антисемітизму, расизму — всього того, що становить поняття «фашизм».
Меморіал жертвам Голокосту на березі Дунаю у Будапешті (Фото: GoneWithTheWind, за ліцензією Shutterstock.com)
Ключову роль зростанні неонацистських і радикальних націоналістичних настроїв у країнах грає політика потурання влади праворадикальним групам, фальсифікація історії, використання неонацизму у політичних цілях.
Тому сьогодні, як ніколи, великого значення набувають пропагандистські заходи, спрямовані на роз'яснення тим, хто через дурість чи незнання вступає в такі організації. І насамперед це стосується молоді, адже вони — майбутнє нашої планети.
Розповідаючи про злочини нацизму, необхідно пам'ятати про те, яким може стати майбутнє, якщо ми вчасно не скажемо «Ніколи знову!» у відповідь тим, хто пропонує обмежити права однієї групи людей лише за ознакою раси чи релігії.
Щорічно у Міжнародний день проти фашизму, расизму та антисемітизму в багатьох країнах проходять тематичні заходи — виставки, мітинги, демонстрації та інші акції на згадку про жертви нацизму, жертви терору на національному, расистському, зокрема антисемітському ґрунті.
Листівка «9 листопада — Міжнародний день проти фашизму, расизму та антисемітизму»