День святого Іштвана в Угорщині (Saint István Day in Hungary) — головне державне свято країни, яке вважають днем заснування угорської держави. Цього дня вшановують першого короля Угорщини — Іштвана I (970-975 — 1038).
Перший король Угорщини, Іштван (Стефан) I був офіційно коронований 20 серпня 1000 (роки правління 1000—1038). Іштван I правил справедливо, щедро, мудро та заклав основи незалежної християнської угорської держави європейського зразка. За велінням римського Папи Георгія, який канонізував короля Іштвана, 1038 року цей день став святом.
Незважаючи на важливість дати для кожного угорця-патріота, в історії країни було чимало періодів, коли урочистості цього дня найсуворіше заборонялися. Наприклад, так було після придушення об'єднаними силами Австрії та Росії «угорської весни» 1848 року, а також коли Угорщина входила до соціалістичних країн. Знову офіційним державним святом День святого Іштвана став лише 1991 року.
По всій країні урочистості відбуваються дуже пишно, з парадом, оркестрами. Естергомський кардинал служить месу у будапештському Кафедральному соборі (Базиліці) святого Іштвана, де знаходяться мощі правої руки короля. Після меси урочиста процесія проносить раку з мощами містом. Завершується свято вражаючим феєрверком на горі Геллерт над нічним Дунаєм.
Колись цього дня відзначали свято врожаю. Народна традиція відзначати його існує й досі. Традиційно цього дня у селах плетуть вінки з колосків, випікають перший хліб із борошна нового врожаю, все це освячують у церкві, а потім коровай урочисто розрізають та з'їдають.