Різдвяні свята в Європі розпочинаються з Дня святого Миколая (Saint Nicholas Day), що відзначається 6 грудня. Цього дня католики вшановують пам'ять святого Миколая, покровителя мандрівників та дітей.
Свято має релігійне коріння та вікові традиції у різних народів. Про земне життя святого Миколая з історичних хронік відомо небагато. Народився він на території сучасної Туреччини, приблизно 270 року, упокоївся 6 грудня 342 року.
З молодих років Микола присвятив себе Богові служінню, був єпископом міста Мири, за що був прозваний Миколою зі Світу (Nicholas of Myra). Під час гонінь на християн Микола був ув'язнений, де провів цілих вісім років. Перебуваючи в ув'язненні, незважаючи на тортури, продовжував проповідувати християнство. Лише після приходу до влади імператора Костянтина переслідування християн припинилися, і єпископ знову став правити своєю паствою. Був він і учасником першого Вселенського Собору, що проходив 325 року в Нікеї.
З історичних джерел відомо, що єпископ Миколай виступив захисником трьох несправедливо засуджених на смерть візантійців. Про інші добрі справи святого в народі складено перекази, що передаються з покоління до покоління. Вони розповідають про те, як святий Миколай допомагав бідним та знедоленим, а дітям таємно підкидав монетки та їжу у виставлені за двері черевички. Ще одна легенда розповідає про те, як він допоміг бідній дівчині вийти заміж за коханого, давши їй грошей на посаг.
У 10 столітті в Кельнському соборі в день пам'яті святого Миколая 6 грудня учням церковноприходської школи почали роздавати солодощі. А згодом у Німеччині в будинках почали вивішувати черевички чи шкарпетки для того, щоб святий Миколай поклав туди дітям подарунки. Ці традиції швидко поширилися у всій Європі.
Щоправда, подарунки отримують цього дня лише слухняні діти, а на неслухняних чекають різки. Але в очікуванні свята діти намагаються не пустувати, і без подарунків від святого Миколая не залишається ніхто.