Як і інших скандинавських монархіях, у Норвегії відзначаються дні народження членів королівської сім'ї. Ці дні називають прапор-днями (свята та пам'ятні дати, на честь яких у встановлених законодавством місцях піднімається державний прапор). З 17 січня 1991 року на норвезькому престолі править король Харальд V (Harald V, King of Norway), який вступив на престол після смерті батька, Улафа V.
Хоча Конституція Норвегії наділяє короля важливими виконавчими повноваженнями, вони майже завжди здійснюються державною радою від імені короля (Королівською радою чи кабінетом). Король Норвегії не бере безпосередньої участі в управлінні державою. Він санкціонує закони та королівські резолюції, приймає та направляє посланців з-за кордону та в інші країни та приймає у себе глав держав. Він має відчутніший вплив як символ національної єдності. Король також є Верховним Головнокомандувачем норвезьких Збройних сил і Великим Магістром Королівського норвезького ордена Святого Олава та Королівського норвезького ордену «За заслуги».
Харальд народився 21 лютого 1937 року в королівському маєтку Skaugum, що знаходиться за межами Осло. Йому було шість років, коли Німеччина вторглася до Норвегії 9 квітня 1943 року. Лише за пару годин до вторгнення окупантів Харальд, його мати та дві старші сестри, Рагнхілд та Астрід, перейшли кордон зі Швецією і звідти перебралися до США, де перебували до кінця війни.
Після звільнення Норвегії принц Харальд відвідував державну початкову школу «Сместад». Після початкової школи вступив до школи «Катедралсколе» в Осло. У 1956 році розпочав військову кар'єру. Навчався у школі кавалерії у Трандумі, у 1959 році закінчив військову академію. В даний час має звання генерала армії, генерала ВПС та адмірала флоту.
У 1957 році, після смерті діда, короля Хаакона VII, принц Харальд став наслідним принцом і в цій якості вперше взяв участь у засіданні держради. Як наслідний принц він мав виконувати обов'язки глави держави у разі, якщо король не в змозі цього робити.
Відслуживши в армії, наслідний принц Харальд вирушив на навчання до Оксфорду. У коледжі «Баліол» (де трьома десятиліттями раніше навчався його батько) він вивчав політологію, історію та економіку.
Одне з головних захоплень короля — яхти. Будучи наслідним принцом, він кілька разів потрапляв до складу національної олімпійської збірної з цього виду спорту, здобув кілька перемог на міжнародних турнірах. На чемпіонаті світу 1982 року посів друге місце у змаганнях яхт водотоннажністю до півтони, влітку 1987 став чемпіоном світу на яхті «Фрам X», а наступного року завоював бронзову медаль світового чемпіонату.
Ще будучи кронпринцем, король Харальд твердо вирішив одружитися з продавщицею магазину одягу Соне Харальдсен. Свого батька, короля Улафа V, Харальд дев'ять років умовляв дати згоду цей шлюб. Батько з такою ж завидною завзятістю вимагав, щоб син вибрав собі наречену королівської крові. Син виявився наполегливішим за батька. Торішнього серпня 1968 року Соня Харальдсен стала принцесою Соней. Рішення було досягнуто після спеціальних консультацій короля з парламентом щодо вибору, зробленого сином, та бурхливих обговорень ситуації у норвезькій пресі. Через багато років, будучи вже королевою, Соня зізналася, що сама до останнього моменту не вірила в те, що весілля відбудеться. У подружжя двоє дітей — принцеса Марта Луїза (народилася 1971 року) та наслідний принц Хокон Магнус (народився 1973 року).