2 травня бахаї святкують Дванадцятий день Рідвана (Twelfth Day of Ridvan).
Рідван — дванадцятиденне свято бахаї, головними подіями якого вважаються перший (21 квітня), дев'ятий (29 квітня) та дванадцятий (2 травня) дні.
У 1863 році Бахаулла – засновник Віри Бахаї – оголосив про Свою місію. Повіщення Бахаулли щорічно відзначається як дванадцятиденне Свята Рідван, яке Шогі Еффенді називає «самим святим і найзначнішим із усіх свят бахаї».
Від'їзд Бахаулли з Саду Рідван опівдні третього травня 1863 супроводжувався бурхливими проявами почуттів.
«Збентеження, пов'язане з цією подією, – пише очевидець, – можна порівняти хіба лише з тим, яке має охопити людей у Судний День чи День Зборів. Віруючі, як і невіруючі, стогнали, скорботи. Знатні вельможі були вражені побачивши такого горя. Воістину неможливо описати глибину почуття, що охопило всіх, і неможливо було спостерігати його, залишаючись байдужим».
Верхом на кауром, чорногривому жеребці кращої крові, якого подарували Йому супутники, залишивши позаду натовп уклінних шанувальників, Він виїхав на дорогу, звідки починався Його шлях до Константинополя.
«Багато людей, – розповідає Набіль, сам колишній свідком цієї пам'ятної сцени, – стоячи на колінах по обидва боки дороги, цілували запорошені копита Його коня, тісні тими, хто хотів хоча б торкнутися Його стремен».
«Сколь численні були прояви відданості, – свідчить один з мандрівників, що супроводжували Бахауллу, – коли люди, кидаючись під кінські копита, віддавали перевагу смерті розлуці зі своїм Улюбленим! Часом здавалося, що шляхетна тварина ступає по тілах цих невинних, чистих душею та серцем людей».
«Він (Бог), – заявляє Сам Бахаулла, – і не хто інший, дав Мені виїхати з міста (Багдада), покритим такою славою, яку не наважиться заперечувати ніхто, крім останнього наклепника і відступника».
Подібні прояви поваги та пошани Він зустрічав скрізь на своєму шляху.
Використані матеріали з книги Шогі Еффенді «Бог проходить поряд».