Праведна Анна, мати Богородиці, була дочкою священика Матфана та дружини його Марії, з коліна Левіна, роду Ааронова. Святий праведний Йоаким, син Варпафіра, був нащадком царя Давида, якому Бог обіцяв, що від насіння його нащадків народиться Спаситель світу.
Подружжя, Йоаким та Ганна, жили в Назареті Галілейському. Вони не мали дітей до глибокої старості і все життя сумували за цим. Їм доводилося переносити зневагу та глузування, оскільки на той час безчадя вважалося ганьбою. Але вони ніколи не нарікали і тільки палко молилися Богові, смиренно сподіваючись на Його Волю.
Одного разу, під час великого свята, дари, які праведний Йоаким узяв до Єрусалиму для принесення їх Богові, не були прийняті священиком Рувімом, який вважав, що бездітний чоловік не може жертвувати Богові.
Святий Іоаким перестав через кілька років після введення в храм Благословенної своєї Дочки, у 80-річному віці. Свята Анна померла у віці 70 років, через два роки після нього, провівши свої останні роки при храмі, поряд з Дочкою.
Імператор Іустиніан II оновив храм на честь Анни, тому що праведна Ганна стала його вагітною дружиною, тоді ж тіло її і покривало (мафорій) було перенесено до Константинополя.
Католицька церква святкує День святої Анни 26 липня.