З 6 по 14 липня в Памплоні (Pamplona) — одному з найдавніших іспанських міст — проходять святкові заходи, присвячені Святому Ферміну (Fiesta of San Fermin), єпископу, який жив у 13 столітті і врятував Памплону від епідемії чуми. Будучи спочатку суто релігійним, згодом свято перетворилося на барвисте народне гуляння.
Городяни, одягнені в баскський національний одяг — білі штани та сорочки, підперезані червоними шарфами, у червоних беретах та з червоними хустками на шиї — з ранку заповнюють площу перед муніципалітетом. Опівдні 6 липня, коли лунає постріл сигнальної ракети з балкона мерії, розпочинається пишне святкування.
«Слава Святому Ферміну!» — проголошує радник іспанською та баскською мовами. Йому вторить натовп. Потім присутні відкривають принесені з собою пляшки шампанського і приймаються обливати один одного підігрітим на 40-градусній спеці шипучим напоєм.
Цього дня по всьому місту проводяться музичні концерти та спектаклі, виступи «пеньяс» (музичних гуртів, що грають на старовинних інструментах), феєрверки та паради масок; все місто на кілька днів наповнюється веселощами. Святкуючих стає так багато, що через переповнені готелі спати їм доводиться на вулицях.
Наступного дня, 7 числа, відбувається урочиста хода зі статуєю Сен-Ферміна, на честь нього служить релігійна меса. Хоч усі святкові та релігійні заходи вражаючі та красиві, проте найбільш вражаючим видовищем цього свята є забіг бугаїв.
Енсьєрро (від слова «замкнений») — так називаються масові забіги з биками, що проходять щодня на вулицях Памплони під час Сен-Ферміну. Щодня о 6.30 ранку городяни прокидаються під музику оркестрів. А рівно о восьмій доставлені напередодні до міста бики, які візьмуть участь у вечірньому кориді, випускаються із загону, влаштованого в одному з районів міста. Колись ця небезпечна забава була простим перегоном бойових бугаїв на арену для кориди. Сьогодні биків просто випускають із загонів на обгороджені спеціальними парканами вузькі вулиці, якими вони мчать на арену. А перед ними біжать сотні жителів міста та туристів, які вирішили у такий небезпечний спосіб перевірити свою мужність та фізичну підготовку, а заразом і підвищити вміст адреналіну в крові.
За деякий час до старту глядачі займають безпечні місця на дахах будинків та козирках під'їздів, на кіосках та ліхтарних стовпах. Місця на балконах, що йдуть уздовж маршруту забігу, коштують значних грошей і розпродані заздалегідь. Учасники забігу, якими можуть стати всі охочі, одягаються у білі сорочки та червоні пов'язки на шиї, а в руках тримають свою єдину зброю — газету. Цією газетою досвідчені бігуни відволікають увагу розлюченого бика, який націлився на їхніх товаришів. А коли бик розгорнеться до них, їхні товариші надають їм ту саму послугу. Рівно о восьмій ранку по сигнальній ракеті відчиняють ворота загонів, випускаючи збожеволілих від шуму і миготіння натовпу 600-кілограмових бугаїв. Другий постріл означає, що всі тварини залишили загін.
Іспанський бойовий бик — це не проста корова чи племінний самець. Це особлива порода, виведена за кілька століть, що має неймовірну агресивність, що кидається на будь-який дратівливий рух. Ці тварини ніколи не відступають і завжди атакують, незалежно від того, кого вважають противником. Після відкриття загону бики бачать перед собою хаотичний натовп, що приводить їх у стан крайнього сказу, і всією своєю величезною масою та гострими рогами вони прагнуть знищити цей подразник. Це справді дуже небезпечна забава, в якій людині протиставити бику практично нічого, а якщо врахувати, що багато туристів не тільки не знають вулиць, якими доведеться бігти, а й беруть участь у забігу в нетверезому вигляді, стає зрозуміло, чому жоден енсьєрро не обходиться без жертв.
Влада міста неодноразово намагалася запровадити заборону на проведення цього заходу, але в 1867 році, під тиском громадськості, змушена була зробити забіги з биками офіційною частиною святкування Сен-Ферміна. Але, щоб уникнути жертв, були прийняті та опубліковані такі правила участі в енсьєрро:
1. Брати участь у бігу можуть лише особи, які досягли 18 років.
2. Доступ учасників до змагань закінчується о 7-30 ранку.
3. Якщо ви не біжите, не блокуйте передню огорожу коралю (загону).
4. Не виходьте за межі поліцейських огорож та виконуйте всі вимоги поліції.
5. Не чекайте бугаїв у дверних отворах будинків, на кутах або в магазинах та барах.
6. Не беріть участь у забігу, якщо ви нездорові.
7. Не тримайте нічого в руках, коли біжіть. Виняток може становити лише газета.
8. Пам'ятайте, що пробігти всю дистанцію неможливо, максимально можлива відстань, яку ви зможете пробігти, становить 50 метрів.
9. Не зупиняйтеся перед іншими бігунами та не перетинайте їхній шлях.
10. Не дражніть, не чіпайте і ніяк інакше не привертайте увагу бугаїв.
11. Не штовхайте та не відпихайте інших бігунів.
12. Якщо ви впали на бігу, постарайтеся захистити голову руками, і лежите нерухомо, доки бики не пробіжать. Нерухливо лежачу перешкоду бик намагатиметься перестрибнути, а не затоптати.
13. Коли ви досягнете арени для бою бугаїв, рухайтеся якнайшвидше убік і йдіть за бар'єри.
14. Не чіпайте поранених бігунів — ними займуться медики.
На жаль, навіть дотримання цих правил не може гарантувати безпеку бігунам. Наочний приклад цього — 1924, коли биками було вбито 13 осіб, а ще 200 отримали тяжкі травми. Але, незважаючи на жорстокість енсьєрро, щороку він збирає у Памплоні не одну сотню тисяч туристів, а кількість учасників забігів анітрохи не зменшується. Більше того, навіть ті, хто постраждав одного разу у цій гонці, повертаються сюди знову, щоб знову кинути виклик бикам та самому собі. Іспанці називають їх «афісьонадо» — хворий енсьєрро.
Після того, як усі бики досягнуть арени, їх заженуть у коралі, і ввечері о пів на сьому ці бики візьмуть участь у кориді, де їм належить битися вже з професійними тореро. Корида триває кілька годин. Народні гуляння тривають до пізньої ночі. Назавтра все повторюється, включаючи змагання у бігу з биками. І так усі дні свята.
До послуг городян — численні кіоски з їжею та товарами. Адже свято Святого Ферміна — - це ще й традиційний ярмарок. На відкритих майданчиках проходять концерти та театральні вистави. Для дітей та дорослих працюють всілякі атракціони. Проводяться фольклорні фестивалі, спортивні свята. Увечері влаштовуються феєрверки.
Закінчується святкування Сен-Ферміна урочистою месою у головному соборі Памплони та стародавнім гімном багатотисячного натовпу на вулицях міста в останній день свята:
«Pobre de mi! Pobre de mi!
Que ya se han acabado las fiestas de San Fermin!»
(«Бідний я, бідний!
Закінчилося свято Сен-Фермін!»).