Успіння Пресвятої Богородиці — одне з великих свят Вірменської церкви та найдавніше із семи свят, присвячених Богоматері. На відміну від Російської Православної та Католицької церков, у календарі Вірменської церкви це свято не має фіксованої дати, а є перехідним — він святкується найближчої до 15 серпня неділі.
Цей день, присвячений відходу з життя Богородиці, відзначається у Вірменії з 5 століття. Це світле свято — говорячи про звільнення Богородиці з життя вживається слово «успіння» (усипання, сон), чим підтверджується незвичність, таємничість та велич події.
Після літургії в день Успіння Богородиці у вірменських церквах відбувається обряд благословення винограду, який аж ніяк не поєднаний зі святом. Благословення винограду, що дозріває в цю пору, лише приурочено до Успіння. У південних регіонах Вірменії, де виноград дозріває раніше, його благословення поєднувалося зі святом Господнього перетворення.
За освяченою традицією, перший урожай завжди приносився до храму. Традиція має стародавнє коріння і є вдячністю Творцеві за даровані людям земні блага. Священнослужитель читає відповідні фрагменти молитви, тричі благословляє виноградну лозу, після чого плоди лунають парафіянам. За старих часів обряд відбувався в прицерковному винограднику або в саду одного зі служителів.
До речі, саме свято Успіння передує передсвятковим постом та навакатиком (Напередодні). А наступного після свята день поминають померлих (мерелоць). У всіх храмах відбуваються заупокійні служби, після чого люди відвідують могили своїх рідних.