Екадаші (від санскр. «ека» — один, «даша» — десять) настає за три місячні доби до молодика і повного місяця. Найдавніша ведична традиція свідчить: «Екадаші — мати відданості», оскільки саме цього дня кожен отримує можливість зосередитися на своїх стосунках із Богом.
Святкування Утпанна Екадаші (Utpanna Ekadashi) суворо регламентовано, починаючи з попереднього дня, коли рекомендується ретельно почистити зуби і повечеряти. У день Утпанна Екадаші необхідно дотримуватися посту. Старші (батьки чи священики) зазвичай рекомендують особисто кожному відповідно до його рівня духовного розвитку сприятливий варіант посту: або їсти лише раз на полудень, уникаючи зерна та бобів; або їсти лише раз увечері, уникаючи зерна та бобів; або постити повністю.
Опівдні зазвичай усі йдуть до річки, щоб здійснити ритуальне обмивання, яке супроводжується молитвами до Матері Землі та усуває всі гріхи, накопичені за минулі життя. Вважається, що здійснення такого ритуалу дозволяє увійти до священної обителі Всевишнього Господа. Цього дня кожен має шанобливо піднести Господу Говінді (ім'я Бога, що означає «Той, Хто насолоджує почуття, Землю та корів») найкращу їжу, квіти та подібні предмети. У своєму домі кожен має запропонувати Господу лампадку у чистій свідомості відданості.
У день посту не рекомендується розмовляти з тими, хто не виконує своїх релігійних обов'язків, а також з злодіями, лицемірами, пліткарками і образниками святинь і святих, що опустилися, з іншими аморальними людьми, які сплять із забороненою жінкою, з розбійниками і грабуючими храми. Йдеться про те, що поговоривши з будь-яким з них або навіть подивившись на них протягом Екадаші, потрібно очиститися, дивлячись безпосередньо на сонце. Цього дня необхідно уникати денного сну та повністю утримуватись від сексу.
Глибоко віддані Богу люди не сплять всю ніч у чистій свідомості, а наступного дня з ранку дають милостиню брахманам-священикам і пропонують їм смиренну повагу, благаючи пробачити образи. Крім цього, існує безліч невеликих порад, що нагадують кожній людині про людяність. Так, людині, яка нагодувала одного учня-брахмачарі, віддається вдесятеро більше, ніж нагодувала у своєму будинку десять добрих священиків-брахманів.
Але той, хто дарує землю нужденному і благочестивому брахману, досягає в тисячу разів більшого, ніж брахмачарі, що нагодував, і в тисячу разів більше цього благо від видачі чистої дівчини заміж за молоду, освічену і порядну людину. Удесятеро сприятливіше правильне виховання дітей на духовному шляху без очікування будь-якої нагороди. Однак у десять разів краще, ніж це, давати хліб голодному.