Сапхала Екадаші (Saphala Ekadasi) припадає на період спадного місяця в грудні/січні. Слава цього екадаші описана в «Брахманада Пуране» у розмові Господа Крішни та Махараджа Юдхіштхіри.
Історія Сапхала Екадаші починається з питань царя Юдхіштхіри Шрі Крішне про те, як задовольнити Бога цього дня. Відповідь була така: «О найкращий із царів, тому що ти хочеш слухати, Я повністю опишу тобі славу Сапхала Екадаші. Я не такий задоволений жертвопринесеннями чи пожертвуваннями, як дотриманням повної посади цього дня. Тому, в міру сил, треба постити в Екадаші, день Господа Харі...».
Щоб порадувати Бога, потрібно пропонувати Йому свіжі фрукти відповідно до місця, часу та обставин, поклоняючись Йому в Його формі Господа Нарайани і медитуючи на Нього як на всеблагу Вищу Особу. На честь святкування Сапхала Екадаші люди намагаються не спати всю ніч.
Збереглася розповідь про славу Сапхала Екадаші, взяту з Бхавіш'я-уттара Пурани. Це сталося у місті Чампаваті, яким правив святий цар Махішмата. У нього було чотири сини. Старший із них, Лумпака, був дуже гріховним: він розтратив багатство отця і опустився до критики релігійних та святих людей. Зрештою цар Махішмата вигнав його в ліс. Лумпака жив у лісі: вдень він убивав величезну кількість тварин, а вночі вирушав до міста, щоб грабувати його мешканців. Його кілька разів заарештовували, але пам'ятаючи про те, що його батько – цар, дали йому спокій, вирішивши, що царевич через гріхи колишніх народжень втратив свої царські достоїнства і тому діє так ганебно.
Одного разу (це було якраз у Сапхала Екадаші) він заночував під баньяновим деревом, яке дуже дороге Господу Васудеві. Напередодні через холод він провів усю ніч без сну. Коли зійшло сонце, він стукав зубами і був майже в коматозному стані. Весь ранок він не міг вийти з заціпеніння, а після полудня абияк пішов шукати собі їжу. Лумпака був такий слабкий, що не зміг того дня вбити жодну тварину, але до заходу сонця він таки зібрав деякі фрукти, поклавши їх біля коріння баньяну.
Лумпака зачитав: «Горе мені! Що сталося зі мною? О, Господь Шрі Харі!». Неусвідомлено він був змушений знову провести всю ніч без сну та в повному пості. Коли зійшло сонце, Лумпака, завдяки дотриманню Сапхала Екадаші, наче переродився: тепер він усвідомив не лише свої помилки, а й велич Бога. Повернувшись додому, він покаявся і, прощений, ще більше надихнувся жити відповідно до настанов отця, святих і священних писань. Згодом він отримав царство, а на старості повністю присвятив себе служінню Богу.