У Покровську батьківську суботу, напередодні свята Покрови Пресвятої Богородиці, у православному світі прийнято згадувати померлих.
Треба сказати, Покровська батьківська субота — це не повсюдна традиція, вона відбувається лише в кількох регіонах Росії, оскільки пов'язана з поминанням «загиблих воїнів, життя тих, хто поклав за віру та Батьківщину під Казанню» при завоюванні Іваном IV Грозним Казані в 1552 році. Під час тих подій загинуло багато людей, тому й було встановлено особливе місцевошановне поминання померлих у низці Єпархій — Казанської, Вятської, Єкатеринбурзької та Іжевської, спочатку як пам'ять про загиблих під час взяття Казані православних воїнів.
Спочатку ця батьківська субота була встановлена в 16 столітті — в 1592 святитель Єрмоген, який був на той час архієпископом Казанським і Астраханським, направив Патріарху Іову лист, в якому просив встановити певний день пам'яті і особливе поминання православних воїнів, життя поклали за віру. І з благословення Патріарха з цієї нагоди і було встановлено особливий поминальний день усіх загиблих — Покровська батьківська субота.
Згодом православні християни цього дня стали творити пам'ять не лише православних воїнів убієнних під час взяття Казані, а й разом із ними та всіх своїх покійних рідних та близьких. Ця традиція збереглася і сьогодні – напередодні Покрови Богородиці, найближчої перед святом суботи згадувати померлих, відвідувати храми та цвинтарі.
У всіх храмах Єпархій у регіонах, де відзначається цей день, відбуваються заупокійні богослужіння та панахиди. Віруючим рекомендується йти на цвинтар після відвідин храму та молитви про заспокоєння душ померлих.