Щорічний конкурс пісні «Євробачення» (англ. Eurovision Song Contest; фр. Concours Eurovision de la chanson) проводиться щовесни, починаючи з 1956 року в одній із країн-членів Європейського Мовного Союзу. З 1995 року ця подія відбувається у травні місяці, а попередні конкурси проводилися як у травні, так і у березні та квітні.
У 2024 році перший та другий півфінали відбудуться 7 та 9 травня, а фінал — 11 травня.
На сьогоднішній день Євробачення є одним із популярних шоу та музичних конкурсів у світі. Його трансляція по телебаченню збирає сотні тисяч глядачів, а з 2000 року він транслюється і в Інтернеті, де кількість переглядів також зростає з року в рік.
Конкурс, який спочатку замислювався як спосіб привернути увагу до телебачення і підвищити його популярність у країнах Європи, проте став інструментом просування поп-музики, а також можливістю просування талановитих авторів та виконавців цього музичного спрямування через змагання між ними. Окрім усього, конкурс перетворився на справжнє шоу та урочистість.
Ідея проведення конкурсу належала Генеральному директору Швейцарського телебачення Марселю Безансону, який озвучив її ще 1950 року. Перший конкурс пройшов у Швейцарії 24 травня 1956 року у Лугано. У ньому взяли участь виконавці із семи європейських країн. Кожен із них виконав по дві пісні, що стало єдиним випадком за всю історію конкурсу. Переможцем було визнано виконавицю з країни, яка приймала гостей.
З 2004 року конкурс був поділений на півфінал та фінал, а через чотири роки півфіналів стало два. Кожне шоу (півфінали та фінал) транслюються у прямому ефірі.
Конкурс проводиться за певними правилами. У ньому можуть взяти участь виконавці від країн-учасниць Європейського Мовного Союзу, які подали своєчасну заявку на участь.
Кожен виконавець, представляючи свою країну, виходить на конкурс із однією піснею, щодо якої також діють певні вимоги. Виконання не повинно перевищувати трьох хвилин. Наприкінці виступу всіх учасників проводиться глядацьке смс-голосування та голосування журі, в результаті яких визначаються найбільші бали, що набрали. Так учасник отримує можливість виходу із півфіналу у фінал, а також визначається переможець конкурсу у фіналі.
Варто зазначити, що система голосування змінювалася на «Євробаченні» кілька разів, і цей організаційний момент завжди був найбільш схильним до критики. Максимальна кількість фіналістів визначена двадцятьма п'ятьма учасниками, серед яких гарантовано присутній виконавець країни, в якій проводиться конкурс, а також співаки з країн так званої «великої п'ятірки» (Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Німеччина).
Серед вимог до учасників та їх композиції можна виділити такі, як: мінімальний віковий поріг у 16 років, заборона на участь виконавця від двох країн одночасно, заборона використання фонограми та будь-яких комп'ютерних ефектів обробки голосу виконавця (що гарантує «живе» виконання пісні). Крім того, існують заборони на образливі, нецензурні, політичні висловлювання та зміст композиції, а також на комерційні повідомлення, перебування живих тварин на сцені під час виступу. Є й обмеження щодо кількості виступаючих на сцені під час виконання пісні (бек-вокал, підтанцьовування тощо).
Участь у конкурсі накладає певні вимоги до національного журі та трансляції конкурсу країною-учасницею. Офіційними мовами конкурсу є англійська та французька мови. Місцем проведення чергового конкурсу стає країна, представник якої став переможцем у попередньому році. Фінансування конкурсу здійснюється Європейським Мовним Союзом за участю спонсорів та внесків країн-учасниць.
За свою багаторічну історію конкурс «Євробачення» придбав власні рекорди, пов'язані з кількістю перемог представників тієї чи іншої країни, а також став певним засобом просування багатьох популярних виконавців. У першому випадку не можна не згадати Ірландію, яка приймала конкурс 7 разів у результаті перемог своїх представників, при цьому тричі це відбувалося поспіль. Великобританія приймала конкурс 8 разів: чотири рази внаслідок перемоги та ще чотири рази у зв'язку з відмовою якихось країн на проведення конкурсу з певних причин. 6 разів переможцями «Євробачення» ставали представники Швеції, 5 разів перемагали учасники з Нідерландів, Франції, Люксембургу та Великобританії, 4 рази – Ізраїлю, 3 – Данії та Норвегії.
З 2008 року «Євробачення» щороку проводиться під певним слоганом.
Росія стала учасницею Міжнародного конкурсу естрадної пісні у 1994 році, а у 2008 році російський конкурсант Діма Білан став переможцем, внаслідок чого «Євробачення-2009» проводилося у Москві.
Загалом у конкурсі за всі роки з моменту першого його проведення взяли участь 52 країни.
Конкурс має багато родинних проектів, створених за принципом географічної чи регіональної прив'язки (Фестиваль італійської пісні, Міжнародний фестиваль пісні у Сопоті, Бундесбачення, Тюркбачення та інші). Для дітей віком до 16 років щорічно з 2003 року проводиться Міжнародний фестиваль естрадної пісні «Дитяче Євробачення».