16 березня відзначається День кольорових олівців.
Дослівно перекладається з тюркської як «чорний камінь», слово і сам пишучий інструмент, що називається «олівцем», міцно узвичаїлися в 20 столітті, хоча історію свою олівець веде з епохи Стародавнього світу. Використання пишучих інструментів на восковій основі згадується римським вченим Плінієм старшим.
Тривалий час воскова основа, вугілля та графіт використовувалися як пишуча основа в інструментах маркування. Надалі окремою гілкою розвитку олівця стало застосування його художниками в епоху Ренесансу, коли живописці використовували для нанесення штрихів срібні або свинцеві олівці. Відомо, що використав їх у своїй творчості Альбрехт Дюрер.
Крім свинцевих і срібних олівців на ранніх етапах розвитку цього інструменту з'явився й інший його різновид – італійський олівець, в якому як друкарський матеріал використовувався чорний сланець або палена кістка, скріплена клейовою основою.
У 16 столітті починається використання графітових стрижнів, які спочатку для зручності користування обертали мотузкою, папером або гілочками, а в 17 столітті вже починається виробництво дерев'яних графітових олівців (в дерев'яній оболонці).
Сьогодні кольорові олівці — неодмінний атрибут дитячої та підліткової творчості (Фото: migfoto, за ліцензією depositphotos.com)
Різні технології виробництва та матеріалів дозволяли виробляти олівці різного ступеня твердості. Тоді ж з'явилися і перші компанії, які посіли пізніше лідируючі позиції у виробництві олівців: Faber-Castell, Koh-i-Noor Hardtmuth. У 19 – на початку 20 століття до них приєдналися такі виробники, як Derwent, Holbein, Lyra, Caran d’Ache та інші.
Кольорові олівці у тому вигляді, в якому вони могли використовуватися художниками, набули поширення лише на початку 20 століття. Найбільшими і відомими їх виробниками стали ті самі компанії, що займалися виробництвом простих олівців.
На відміну від простого олівця, де як стрижень використовується графіт, у кольорових олівцях стрижень формується з воскової або масляної основи з додаванням пігментів, барвників, клейових складів і т.д. Існують також водорозчинні кольорові олівці. Стійкість до вицвітання, м'якість, яскравість і зручність – найбільш принципові якості, на які звертає увагу споживач, професіонал або просто любитель.
Масове виробництво та доступність кольорових олівців перетворили їх на неодмінний атрибут дитячої та підліткової творчості, що дозволяє виражати емоції, настрій та думки через малювання чи розфарбовування. У сучасній психології кольорові олівці використовуються в арт-терапії та ряді реабілітаційних процедур.
У сучасній психології кольорові олівці використовуються в арт-терапії та низці реабілітаційних процедур (Фото: peshkova, за ліцензією depositphotos.com)
Якість матеріалів, що використовуються при виготовленні олівців, визначає і їхню ринкову вартість, яка для товарів іменитих брендів може бути досить високою і орієнтованою на професіоналів або живопису, що навчаються. Так у США, а також низці інших країн виробники олівців почали засновувати асоціації, метою діяльності яких є встановлення та контроль за стандартами якості продукції.
Крім класичних кольорових олівців виробляються і кольорові стрижні для механічних олівців, де тримач, з розташованою на кінці кнопкою, володіє можливістю подачі стрижня. Такі олівці позбавляють користувача необхідності заточування.
Паралельно з виробництвом олівців розвиваються виробництво пеналів для їх зберігання, гумок, друк книг-розмальовок, популярність яких останнім часом значно зросла навіть у дорослому середовищі.
• ン Інфографіка – постер «16 березня — День кольорових олівців»
• ン Розповідь «Якого кольору ваш день?»