(30 серпня) 10 вересня 1721 року Петро I, після тривалої та виснажливої війни зі шведами, уклав Ніштадський мир.
Цей день було вирішено освятити перенесенням мощів благовірного князя Олександра Невського з Володимира до нової, північної столиці, Петербурга, заснованої на берегах Неви.
Вивезені з Володимира в серпні 1723 року святі мощі були привезені до Шліссельбурга і залишалися там до 1724 року, коли 30 серпня (за старим стилем) були встановлені в Троїцькому соборі Олександро-Невської Лаври, де спочивають і нині. А Указом від 2 вересня 1724 року було встановлено свято на 30 серпня (за старим стилем).
Ім'я захисника рубежів Росії та покровителя воїнів відоме далеко за межами країни. Святий благовірний князь Олександр Невський (у схимі Алексій) помер шляхом з Орди в Городці, на Волзі, 14 листопада (за старим стилем) 1263 року і за кілька днів був похований у соборній церкві Різдвяного монастиря міста Володимира (нині там встановлено пам'ятник святому князю; ще один пам'ятник встановлений у місті Переславлі-Заліському).
Вшанування благовірного князя почалося відразу після його поховання. Нетлінні мощі благовірного князя були відкриті, на думку, перед Куликівською битвою в 1380 році, і тоді ж встановлено місцеве святкування. До молитов святого князя, який прославився обороною Вітчизни, російські полководці вдавалися й у наступні часи.
Сьогодні День перенесення мощів благовірного князя Олександра Невського святкується Російською православною церквою за новим стилем 12 вересня.
Святому Олександру Невському присвячені численні храми та за межами Росії. Найбільш відомі з них: Патріарший собор у Софії, кафедральний собор у Таллінні, храм у Тбілісі. Ці храми — запорука дружби російського народу-визволителя з братніми народами.