Свято Успіння (кінчини) Пресвятої Владичиці нашої Богородиці та Приснодіви Марії значиться одним із дванадцяти (двонадесятих) головних свят Православної церкви. Він передує суворим Успенським постом і святкується Православною Церквою за новим стилем — 28 серпня. Цього дня у всіх православних храмах відбуваються урочисті богослужіння.
Після Вознесіння Господа Мати Божа залишалася під опікою апостола Іоанна Богослова, а за його відсутності жила в домі його батьків поблизу гори Олеонської. Для апостолів і всіх віруючих Вона була втіхою та повчанням.
Розмовляючи з ними, Мати Божа розповіла про чудесні події Благовіщення, безнасінневе зачаття і нетлінного від неї народження Христа, Його дитинства та всього земного життя. Подібно до апостолів, Вона насаджувала і утверджувала Християнську Церкву Своєю присутністю, словом і молитвами.
Обставини Успіння Божої Матері відомі у Православній Церкві від часів апостольських. Дивним було життя Пречистої Діви, дивне і Успіння Її, як оспівує Свята Церква: «Бог всесвіту показує на Тобі, Цариця, чудеса, що перевищують закони природи». Пречисте тіло Божої Матері було поховано на сімейному цвинтарі. З самого поховання Її християни благоговійно шанували труну Божої Матері і влаштували на тому місці храм. У храмі зберігалися дорогоцінні пелени, якими було повито пречисте і запашне тіло.
Успіння Пресвятої Богородиці відбувається після Успенського посту (період з 14 по 27 серпня), який у народі називався спожинками (або паніками), оскільки свято Успіння знаменувало завершення збирання врожаю — спожинати означало дожинати. Слово спожинки перетворилося на паніки за співзвуччю зі словом пані, як іноді в народі називали Богоматір.
Католицька церква святкує Успіння Пресвятої Богородиці (Assumption of Mary) 15 серпня.