Щороку третьої неділі липня відзначають своє свято люди мужньої професії – металурги. День металурга було засновано 28 вересня 1957 року указом Президії Верховної Ради СРСР. Так радянський уряд відзначив важливий внесок та заслуги вітчизняної металургії у роки Великої Вітчизняної війни, а також у період відновлення економіки країни у повоєнні роки.
День металурга підтвердив свій статус у 1980 році та у 1988 році, коли Верховна Рада випустила повторні укази про відзначення професійного свята. Він зберігся в календарі і після розпаду СРСР – причому не тільки в Росії, а й у Вірменії, Білорусії, Казахстані та Україні.
Сьогодні цей день відзначають представники різних професій, кожна з яких так чи інакше пов'язана із чорною чи кольоровою металургією: доменники, сталевари, прокатники, ливарники, ковалі та багато інших. Своїм це свято вважають і гірники, які видобувають руду – необхідний компонент виробництва металу.
Деякі з цих професій існують упродовж століть. Археологічні знахідки свідчать, що людина навчилася обробляти метал ще п'ятому-шостому тисячолітті до нашої ери. Ще в античному світі виникло уявлення про три століття людства – кам'яному, бронзовому та залізному, – що вкотре підкреслює значущість металів для розвитку суспільства, а також говорить про давню історію металургійного мистецтва.
Сьогодні День металурга святкують – і це не перебільшення – сотні тисяч людей у Росії та за кордоном. Як правило, цього дня у містах, де працюють металургійні чи гірничо-збагачувальні комбінати, проводяться грандіозні свята. Співробітники підприємств проходять ходою головними вулицями, беруть участь у різноманітних спортивних та культурних заходах, відвідують концерти та урочисті церемонії. До Дня металургу нерідко приурочено і вручення нагород працівникам, що особливо відзначилися.