25 лютого за новим стилем – один із днів, коли православні вшановують Іверську ікону Пресвятої Богородиці.
Іверська ікона, звана ще Воротарницею чи Брамницею, зображує Діву Марію з Немовлям. Оригінал образу знаходиться в Іверському монастирі на горі Афон у Греції. За переказами, ікону написав євангеліст Лука, сподвижник апостола Павла. А 25 лютого святкується день здобуття Іверської ікони Божої матері – цього дня ченці монастиря на горі Афон набули чудотворного образу.
Існує легенда, яка дала іконі одне з її імен. У 9 столітті образ зберігався у благочестивої вдови, що жила біля міста Нікеї. Щоб врятувати образ Богородиці від іконоборців, які стали особливо активними за правління імператора Феофіла, жінка опустила ікону в море. Через деякий час – за різними джерелами, між цими подіями пройшло від кількох днів до двох століть – ченці Іверського монастиря, розташованого на горі Афон, побачили її в морі. Ікону підтримував вогняний стовп.
Святий Гаврило, інок монастиря, пройшов водою і приніс ікону до монастиря. Проте вранці її виявили над брамою. За переказами, її кілька разів намагалися внести до приміщення, але завжди вона поверталася назад. Тому ікону і прозвали Брамницею, а від імені обителі – Іверський монастир – вона отримала назву Іверська.
Іверська ікона прославилася чудесами, які творилися поряд із нею. Чутка про образ Богоматері дійшла і Росії. Майбутній патріарх Никон, який тоді був ще архімандритом, звернувся до настоятеля Іверського монастиря Пахомія з проханням зробити список з ікони. 13 жовтня (за старим стилем) 1648 копію доставили до Москви. З того часу православні стали відзначати цю дату – день перенесення списку ікони. За календарем Російської Православної Церкви за новим стилем – це 26 жовтня.