День покаяння і молитви (Buß- und Bettag) у Німеччині — це ритуальне свято протестантської церкви, що сягає своїм корінням у неспокійні часи лих і воєн. Він відзначається у середу перед останньою неділею церковного року.
Слово «покаяння» часто створює невірні асоціації. Цього дня йдеться не про покаяння про вчинене у сенсі отримання покарання за нього, а про зміну ставлення, повернення до Бога.
Біблія має притчу про Йону, посланого Богом до Нінівеї, щоб сповістити про загибель цього міста. І тоді, за велінням царя Нінівеї, всі мали з силою закликати до Бога. І люди розкаялися у скоєних гріхах, і звернулися від зла до добра. Бог почув молитви і побачив діяння, і не створив задуманого.
Спільні покаяння та молитви були відомі ще в античності. Теологічно вони тричі обґрунтовані. По-перше, це день клопотання церкви за провину всіх віруючих перед Богом. Далі церква повинна в день покаяння виконувати свою контролюючу функцію щодо гріхів. І насамкінець, дні покаяння служили кожному для перевірки совісті перед Богом. У Римі, наприклад, такі дні загальних покаянь і молитов мали запобігати небезпеці лих і воєн.
У середні віки існувало два види днів покаяння: одні були наказані владою і відзначалися за необхідності. Інші, приблизно три пісні дні на початку кожної чверті року, походили з церковних положень. Обидві категорії були перейняті та продовжені протестантською церквою.
1532 року, як реакція на Турецьку війну, відбувся перший протестантський День покаяння та молитви. З 16 по 17 століття для різних територій Німеччини існували різні дати «Дня покаяння та молитви». У 1878 році в 28 німецьких землях можна було нарахувати 47 днів покаяння, що святкуються в 24 різні дні. У 1983 році в Пруссії з ініціативи відповідних державних органів таке різноманіття було усунуто і свято призначене на середу перед останньою неділею церковного року, як і зазначається досі.
Сутність дня покаяння і молитви на той час також часто інтерпретувалася по-різному: то народ мав каятися і молитися, то церковна влада наказувала проконтролювати і змінити своє мислення та ставлення до Бога.
Під час Другої світової війни «День покаяння та молитви» був перенесений на одну з неділь і зроблений фактично спеціальним вихідним днем - для докладання всіх сил до молитов про війну. Після закінчення війни «День покаяння та молитви» був повернутий до довоєнного вигляду. У НДР це був вихідний день до 1966 року, коли було введено 5-денний робочий тиждень. У ФРН після війни «День покаяння та молитви» став державним вихідним днем, крім Баварії. У Баварії до 1981 року він вважався вихідним лише на територіях з переважним протестантським населенням. Лише з 1981 року цей день став загальним вихідним днем у Федеративній Німеччині. Після об'єднання Німеччини свято було запозичене всіма землями і залишалося вихідним днем ще 4 роки.
Потім уряд вирішив, що з 1995 року День покаяння та молитви перестане бути вихідним днем. Така зміна була обґрунтована як необхідність вирівнювання збільшеного навантаження на роботодавців, змушених виплачувати новостворену обов'язкову страховку, за рахунок збільшення робочого часу працівників.
Зараз лише у землі Саксонія «День покаяння та молитви» є державним вихідним днем. В інших землях кожен працівник має право взяти у цей день вихідний, обґрунтувавши це своїми релігійними обов'язками. Крім того, у Баварії закрито більшість шкіл та дитячих садків. Усе це викликає багато критики. Проте спроби повернути вихідний день досі не мали успіху.
Але, незважаючи на відсутність вихідного, «День покаяння та молитви» залишається важливою складовою християнської віри. Звісно, регулярні богослужіння, як це було раніше, вже не проводяться. Однак, напередодні у школах ставляться короткі п'єси на біблійні історії, які стосуються покаяння. А ввечері цього дня у багатьох парафіях відбуваються богослужіння, де народ закликається до повернення до Бога. При цьому йдеться не лише про духовне повернення. Вчинки та справи також мають бути змінені на краще. Роздуми про вчинене допомагають зрозуміти, де ви були невірні Богові. А покаяння і молитви служать для того, щоб знову почути Боже Слово, повернутися на шлях істинний і навчитися творити добро. Саме тому молитва, звернена до Бога, має стати невід'ємною частиною повсякденного життя кожного.