4 січня відзначається свято, присвячене пхіхотехнології з неоднозначною репутацією, – Всесвітній день гіпнозу (World Hypnotism Day). Вперше він був проведений професіоналами, які працюють у цій сфері, у 2006 році з ініціативи Тома Ніколи – сертифікованого гіпнотерапевта, письменника, викладача Національної гільдії гіпнотизерів (NGH) у США. А метою започаткування Дня стало бажання розвіяти численні помилки та міфи, які оточують гіпноз та гіпнотерапію, та пропаганди переваг при їх застосуванні.
Під гіпнозом (від ін.-греч. ⁇ πνος «сон») прийнято розуміти тимчасовий стан людини, що характеризується підвищеним фокусуванням уваги, зниженням периферичної свідомості, коли людина дуже схильна до навіювання. Такий стан викликається впливом гіпнотизера чи цілеспрямованим самонавіюванням. Причому успішність «заходу» залежить не тільки від навичок фахівця, а й від гіпнабельності випробуваного / пацієнта.
До речі, сама ця техніка відома з давніх-давен. Ще в давнину транси гіпнотичного типу використовувалися в багатьох релігійних практиках як форма медитації, а також – у лікарській справі. Вважається, що терміни «самовнушення» і «внушення» ввів перський вчений Ібн Сіна. Австрійський лікар Франц Месмер, який створив теорію про тваринний магнетизм, як основу своєї методики використав саме гіпнотичний вплив. А його учень – Арман де Пюїсегюр – навчився занурювати пацієнтів у стан, що нагадує глибокий сон, в якому намагався довідатися, що могло спричинити хворобу, з якою вони звернулися. Нерідко гіпноз використовували і як альтернативу медикаментозної анестезії при хірургічних операціях.
Сам термін «гіпноз», за однією з версій, був введений іншим учнем Месмера – Етьєном де Кувіллером приблизно в 1820 році. За іншою версією, авторство терміна приписується англійському лікарю Джеймсу Брейду. У своїх дослідженнях він показав, що при фіксуванні погляду на блискучому предметі людина занурюється в особливий стан трансу, який він в 1843 назвав «гіпнозом».
Сьогодні сферу застосування цієї технології називають гіпнотерапією. Вона використовується лікарями та психологами при лікуванні різних психологічних та фізичних розладів – наприклад, депресії, тривоги, розладів харчової поведінки, порушень сну, ігроманій, посттравматичного стресового розладу, при боротьбі з курінням та зайвою вагою.
Але, на жаль, є й інший бік «медалі». Багато людей скептично ставляться до ефективності та користі гіпнотерапії, ґрунтуючи свою думку на неправильних уявленнях та «страшних казках», сформованих у суспільстві, що гіпноз використовують «для промивання мізків» та зомбування людини.
Тому професійні гіпнотизери та психотерапевти, які працюють з цією технологією, і заснували сьогоднішню дату, щоб ще раз наголосити, що гіпноз не має нічого спільного з «тотальним контролем над розумом», а є ще одним способом допомоги та лікування людей.
В даний час Всесвітній день гіпнозу підтримується різними національними та міжнародними професійними спільнотами, в рамках якого проводяться всілякі тематичні та просвітницькі заходи – лекції, семінари, вебінари, безкоштовні сеанси гіпнозу, показ документальних фільмів та ін., де всі бажаючі можуть більше дізнатися гіпнозу та гіпнотерапії.