Щорічно 3 лютого, починаючи з 2016 року, у низці країн відзначається День жінки-лікаря – на честь представниць прекрасної половини людства, які працюють у медичній сфері.
Не секрет, що сама професія лікаря – одна з найдавніших і найшанованіших на планеті. І на зорі самого людства, і сьогодні вона затребувана буквально скрізь. Кожен із нас хоча б раз у житті звертався до лікаря за допомогою та лікуванням. При цьому мало хто в сучасному світі замислюється про те – кого більше в лікарській практиці – чоловіків або жінок. До речі, у різних країнах ці цифри різняться. Однак офіційно до медичної практики жінок « було допущено» відносно недавно.
Ще в середині 19 століття жінки не мали права голосувати на виборах, не могли навчатися у вищих навчальних закладах та здобувати професійну освіту, у тому числі й у сфері медицини. Ситуацію змінила Елізабет Блеквелл (Elizabeth Blackwell, 1821-1910). Англійка за народженням вона жила в Нью-Йорку, де разом із сестрами організувала інтернат для дівчаток, але мріяла стати лікарем. Вона довгий час вивчала медицину приватним порядком, адже жоден американський ВНЗ на той час дівчат не приймав. Винятком став лише Женевський медичний коледж, адміністрація якого запропонувала студентам проголосувати, чи варто приймати дівчину на навчання чи ні. Студенти, вирішивши, що це розіграш, проголосували «за». Елізабет була найкращою на своєму курсі, з відзнакою закінчила навчальний заклад і, незважаючи на всі перепони, здобула диплом, магістерський ступінь і почала практикувати. Вона навіть зуміла організувати в Нью-Йорку лікарню для жінок, а згодом і медичні курси при ній, а потім – та Лондонську медичну школу, теж для жінок.
Тому Елізабет Блеквелл вважається першою в історії жінкою-лікарем та засновницею руху за право жінок на роботу в медичній сфері. А день її народження – 3 лютого 1821 – став приводом для заснування сьогоднішнього свята.
У Росії першою жінкою-лікарем вважається Надія Прокопівна Суслова, яка також відстояла право на отримання диплома лікаря в період, коли двері університетів були зачинені для жінок. У 1862 році професора Санкт-Петербурзької медико-хірургічної академії, насамперед І.М. Сєченов та С.П. Боткін, дозволили трьом жінкам, у тому числі Сусловій, відвідувати їхні лекції як вільні слухачки. Але незабаром після того, як царський уряд заборонив усім жінкам відвідувати будь-які лекції, Надія поїхала до Швейцарії і вступила до Цюріхського університету, який закінчила в 1867 році і почала працювати лікарем. Цей успіх надихнув багатьох російських жінок. Вже до 1913 року кількість російських жінок-лікарів перевищила дві тисячі людей.
У світовій історії можна назвати ще чимало жіночих імен, хто зробив неоціненний внесок у розвиток медицини. Це і Марія Кюрі, чиї роботи з радіації призвели до розробки методів лікування раку; та Флоренс Найтінгейл, яка під час Кримської війни (1853-1856) організувала першу у світі службу сестер милосердя; та Розалінд Франклін – англійський біофізик, яка багато зробила для пояснення структури ДНК; та Вірджинія Апгар – американський лікар-анестезіолог в акушерстві, творець шкали Апгар, за якою оцінюють здоров'я новонародженої дитини; і Магдалина Покровська – радянський бактеріолог, творець першої у світі ефективної протичумної вакцини; та... Цей список можна продовжувати ще довго.
І хоча історично в медицині домінували чоловіки, а жінкам доводилося «покорювати вершини» на шляху до заповітного диплому лікаря, але в даний час таке явище, як жінка-лікар, вважається нормою і ні в кого не викликає сумнівів чи питань. Усі орієнтуються на професіоналізм та досвід лікаря. Так, згідно з дослідженням вчених з Університету Монреаля, якість медичної допомоги, яку надають лікарі-жінки, вища, ніж у їхніх колег чоловічої статі. А в Росії, наприклад, жінок, які займаються лікарською практикою вдвічі більше, ніж чоловіків.
Адже більшість жінок-лікарів мають не тільки високий професіоналізм у медичній сфері, але вони також більш чуйні та відкриті для спілкування з пацієнтами. Праця лікарів взагалі неоціненна, особливо в останні роки у зв'язку з важкими хворобами та епідеміями, і тим більше, коли вона лежить на тендітних жіночих плечах.
Тому сьогодні – ще один привід привітати всіх представниць прекрасної статі, які працюють у медицині, з їхнім професійним святом, хай і не офіційним.