7 грудня 1990 року Верховною Радою Української РСР було прийнято Закон «Про місцеві ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування». На честь цієї події 7 грудня у країні відзначається День місцевого самоврядування (укр. День мисцевого самоврядування) — професійне свято всіх, хто працює у сільських, селищних, міських, районних та обласних радах, хто представляє багатотисячний загін народних обранців.
Він встановлений Указом Президента № 1250/2000 від 25 листопада 2000 року з огляду на велике значення місцевого самоврядування для розвитку народовладдя, демократизації суспільних відносин та зміцнення української державності.
Місцеве самоврядування — це свого роду спосіб суспільного життя, на основі якого діє самоврядне суспільство. Це давня слов'янська та давньоруська традиція, яка бере свій початок із часів Київської Русі. Це вибір вільних громадян, які довіряють обраним ними представникам та наділяють їх владними повноваженнями. Тільки таку владу і можна вважати справді народною — владою не над суспільством, а законною владою самого суспільства, для суспільства та на користь суспільства.
У жовтні 1985 року в Страсбурзі європейськими державами було схвалено міжнародний пакт, який називається «Європейська хартія місцевого самоврядування» (European Charter of Local Self-Government). Цей пакт відіграв і продовжує відігравати виключно важливу роль у становленні та розвитку класичної моделі місцевого самоврядування як у старих, так і нових європейських демократіях. 15 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Хартію, яка таким чином стала частиною національного законодавства.