У день Бабиних каш було прийнято вшановувати повитух. Їм приносили щедрі подарунки та частування. Приходили з дітьми, щоби бабки їх благословили. Особливо цього дня до бабок рекомендувалося ходити майбутнім мамам та молодим дівчатам.
Пізніше православна церква почала відзначати цього дня свято Собор Пресвятої Богородиці.
Бабця повитуха — в селі всім рідня далека. Жодні батьківщини не обходилися без повитухи. Бабця допомагала породіллі. Знаючи звичаї старовини, бабця знала свою справу. При муках породіллі затоплювала лазню, виважувала породіллю по сонцю. Бабкання — повивання — утворялося добрим слівцем, добрими травами, добрими молитвами. Задимлюючи породіллю, тобто, запаливши березову промінчину і підпалюючи полин із травою безсмертника, бабця дбала про легкі батьківщини.
З приводу свята було складено багато приказок, одна з них: «В свято каш всяк з ложкою ходить — повний черпак сім'ю не розжене». Це означало, що звичаї цього дня були спрямовані на зміцнення сім'ї. Матінка збирала дітлахів навечір і вчила їх славити Різдво, обсипати зерном — на довгий вік, на щастя, на благополуччя. Простіше простого було у святкову годину видати по скибці пирога, побалувати дітей журавлиною на меду. Але матінка знала: «Не у всякому будинку коровай випечений, та ще й щоб усьому сімейству вдосталь».
Діти мали заслужити частування, всім світом дитячим скуштувати порівну і сити, і солодощів. «Подайте корівку, масляну головку, на поду печену, корівку позолочену!». У дитячий короб від всякого будинку виносили і великоні, і дівчата-нареченої обрядове печиво, яке за своїм виглядом схоже на худобу. А дітлахи підбурювали: «Ти, господиня, подай! Ти, втіху, подай! Подавай — не ламай! Відламаєш трохи — буде Єрмошка. Відламаєш окраєць — буде Андрійко. А подаси середину — бути весіллю!». Так дитячий короб важчав. Гурбою славільники бігли до чиєїсь протопленої лазні, ділили між собою частування.
Спостерігали і за прикметами: якщо цей день ясний, то буде добрий урожай проса. Каша в печі підрум'яниться — до снігу. Якщо синички з ранку пищать, можна очікувати до ночі морозу, а ось безперервний крик ворон і галок обіцяє снігопади та хуртовини.
Листівка «8 січня — День повитух та прекрасного народження» Розповідь «Повитуха»