У землеробському календарі слов'ян цей день називали "осенинами" або "оспажинками" та відзначали як свято врожаю. Цього дня відзначалася Подяка Матері-Землі.
У вересні завершувалося жнива, яке мало забезпечити добробут сім'ї на наступний рік. Крім того, зустріч осені відзначалася оновленням вогню: старий вогонь гасили та запалювали новий, який добували ударами кременю.
З «осенин» основна господарська діяльність переносилася з поля на город чи будинок: починався збір овочів (насамперед заготовляли лук). Зазвичай в Осеніні влаштовувалося частування, на яке збиралася вся сім'я. Для свята варили пиво та заколювали вівцю (барана). З муки нового врожаю пекли пиріг. Славили Мати-сиру-землю через те, що народила хліб та інші припаси.
Оскільки з цього дня розпочинався збір хмелю, на святковому гулянні співали відповідні ігрові пісні:
Вийся ми, хміль, перевійся, На нашу сторону, Як на нашій на стороні привілля велике! А привілля - то велике, мужики багаті! Що мужики – то багаті, кам'яні палати! Що кам'яні палати, двері золоті, Що маківки литі!