Святий Григорій Просвітитель (3-4 століття), чия пам'ять вшановується вірменською церквою 30 вересня, — перший єпископ (католикос) Вірменії.
Його батько був підкуплений персами, вбив вірменського царя Хосрова, і за це страчено. Всю сім'ю вбивці чекала та сама доля. Врятувався лише наймолодший, названий незабаром при хрещенні Григорієм. Годівниця-християнка встигла віднести хлопчика до Кесарії Каппадокійської, де той хрестився і отримав християнське виховання.
Григорій виріс і, щоб загладити ганьбу свого батька, вступив на службу до сина вбитого ним царя — Трдата. Коли Трдат дізнався, що Григорій — християнин наказав жорстоко мучити його, а потім кинути в рів на голодну смерть. Однак одна благочестива жінка підгодовувала Григорія, і таким чином він прожив у рові 13 років.
На той час царя Трдата охопило божевілля. Зцілив його Григорій. Після цього дива цар Трдат хрестився сам і 301 року надав християнству статусу державної релігії. А святий Григорій отримав сан єпископа і міцно утвердив християнство у Вірменії.
У 331 році, незадовго до своєї смерті, святий Григорій передав єпископську кафедру своєму синові і пішов на самоту. Ще багато поколінь католикосів Вірменії походили зі славетного роду святого Григорія Просвітителя. Досі Вірменську Апостольську Церкву на честь цього святого називають ще Григоріанською.
Згідно з давньою легендою, святий Григорій Просвітитель встановив на вершині Арагаца (Алагеза) вічну лампаду — джерело світла та надії. У важкі моменти своєї історії погляди вірмен прямують до Арагацу, і це надає їм зусиль і надії.