Професійне свято — День землевпорядника (укр. День землевпорядника) — відзначається в Україні щорічно з 2000 року другої суботи березня.
Дата встановлена Указом Президента України № 1556/99 від 11 грудня 1999 року «Про день землевпорядника» на підтримку ініціативи Державного комітету України із земельних ресурсів та Спілки землевпорядників України та у світлі проведення земельних реформ щодо раціонального використання та збереження земельних ресурсів.
Розвиток суспільства за всіх часів був пов'язаний із землею, яка й тепер залишається основним засобом для існування людства та джерелом суспільного багатства. В Україні діє Державний земельний кадастр, який є знаряддям держави у справі здійснення впливу на процес раціонального використання та охорони земельних ресурсів.
Основна мета землеустрою полягає у забезпеченні охорони земельних ресурсів, створення сприятливого екологічного середовища та формування раціональної системи використання земель як засобу виробництва та основи для розселення людей та створення виробничої інфраструктури.
Крім Земельного кадастру в Україні діє низка законів, що регулюють землеустрій — «Про землеустрій», «Про розмежування земель державної та комунальної власності», а також відповідні правові акти. Стаття 5 Закону «Про землеустрій» називає об'єкти землеустрою — - це територія України; території адміністративно-територіальних утворень чи їх частин; території землеволодінь та землекористувань чи окремі земельні ділянки.
В Україні професія землевпорядника завжди користувалася повагою, бо вона присвячена безцінному скарбу країни — її землі. Землевпорядники стежать за тим, щоб земля використовувалася раціонально та ефективно. Від їхнього професіоналізму залежить, наскільки по-господарськи використовується земля, в якому стані вона буде передана нащадкам.