Спочатку це свято було встановлено у березні 2000 року Указом президента України № 484/2000, називався Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва та відзначався 23 березня. Потім у 2011 році було перенесено на третю неділю травня, а Указом Президента № 717/2013 від 30 грудня 2013 року святкування було встановлено на 9 листопада.
Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва було започатковано з метою відзначити вагомий внесок працівників культури та аматорів у відродження української національної культури, розвиток народної творчості, активну культурно-просвітницьку діяльність.
Дослідники вважають, що прабатьком української культури можна вважати культуру індоєвропейських предків слов'ян, слов'янські культурні джерела, культуру Київської Русі — дохристиянську та християнську. Але насамперед українську культуру відрізняє самобутність. Безперечно те, що культурний розвиток народів відбувається в процесі їх безперервних взаємин. У цьому вважається, що більше різних впливів акумулює у собі культура народу, тим паче культурним цей народ.
Українська культура розвивалася у взаєминах з культурами Заходу та Сходу, у системі Польсько-литовської держави та у «лоні» царської Росії. Після здобуття Україною незалежності виникли нові пріоритети не лише у політиці, а й у культурі. Репрезентацією держави у цій галузі та її культурним розвитком мало займатися Міністерство культури України, яке й було створено. Наразі воно носить назву Міністерство культури та інформаційної політики України, перевизначено його завдання та обов'язки.
В останні роки, традиційно, цього святкового дня всіх працівників культури керівництво країни вітало з цим професійним святом, а тим, хто найбільше відзначився, вручалися державні нагороди та цінні подарунки. По всій країні до свята було організовано різноманітні заходи, спрямовані на популяризацію української культури.