15 листопада за новим стилем Православна церква вшановує чудотворну ікону Божої Матері Шуйської (Смоленської), написану у 1654–1655 роках у Воскресенській парафії міста Шуї Володимирської єпархії.
У ті часи там лютувала, не слабша, морова виразка. Населення міста в цій біді вдавалося до молитви, просячи у Господа милості. Один благочестивий парафіянин Воскресенської церкви порадив своїм співгромадянам зібрати кошти та замовити список зі Смоленської ікони Божої Матері, яка здавна вважалася рятівницею російських людей від ворогів та бід, і поставити її у храмі, що й було зроблено. Ікона була написана лише за сім днів; весь цей час жителі Шуї постили та молилися.
Коли образ був готовий, священик Воскресенської церкви та народ перенесли її до церкви та поставили у спеціально облаштованому місці. З цього моменту морова виразка пішла на спад — спочатку в межах Воскресенського приходу, а потім і в усьому місті. У 1831 році припинилася в Шуї та епідемія холери.
Пізніше завдяки цій іконі, виставленій у храмі, відбулося багато чудових зцілень, особливо від хвороб очей. Є переказ, що від ікони отримали зцілення від біснування юнак Яків та багато інших хворих.
Цікаво, що іконографія Шуйської Богородиці відрізняється від свого прообразу, зокрема, позою Ісуса. На цій іконі він сидить до боком, що молиться, поставивши ступню правої ноги на ліве коліно, а зображений сувій піднімає прямо до обличчя Богородиці.
Шуйська ікона Божої Матері також шанувалася в селі Павлове Нижегородської губернії, мешканців якого вона позбавила чуми, що проникла в ці краї з Молдови за часів Катерини II. Про це у своїй книзі «Павлово та Ворсма — відомі сталево-слюсарним виробництвом села Нижегородської губернії» (1864) написав відомий російський дослідник Олексій Смирнов.