Свята ікона Богородиці «Всіх скорботних Радість» стала відома з 1688 року, коли від неї, за царювання царів Іоанна Олексійовича і Петра Олексійовича, відбулося чудове зцілення рідної сестри патріарха Іова, Євфимії, яка жила в Москві на Ординці і страждала.
Одного разу, прокинувшись рано вранці, вона довго й старанно закликала на допомогу Спасителя та Божу Матір. Після молитви боляча почула голос: «Євфимія! У храмі Преображення є образ Мій, іменований «Всіх скорботних Радість». Заклич до себе з цим чином священика і помолися: і ти отримаєш зцілення своєї хвороби».
Прийшовши до тями, хвора дізналася від родичів, що справді в храмі Преображення на Ординці в Москві є ікона Богоматері «Всіх скорботних Радість». Вона підняла цю ікону до себе в будинок і отримала зцілення. Це чудове зцілення відбулося 24 жовтня, а тому і свято іконі встановлено 24 жовтня (6 листопада за новим стилем).
У 1711 році велика княжна Наталія Олексіївна, з благоговіння до ікони «Всіх скорботних Радість», зробила з неї список, взяла з собою в Петербург і поставила в домашній церкві Воскресіння Христового, що була при палаці царівни. При цьому палаці влаштована була богодільня з особливим відділенням для прийому немовлят, яке було перше у своєму роді, вщент виховних будинків у Санкт-Петербурзі та Москві.
За іншим сказанням, до палацової церкви Наталії Олексіївни за царювання імператриці Єлизавети Петрівни чудотворна ікона Божої Матері «Всіх скорботних Радість» була перенесена з Москви, потім поставлена в новий храм, за найвищим наказом споруджений на честь ікони Божої Матері.
У цей храм на поклоніння іконі Божої Матері з благоговінням стікаються віруючі з різних місць, у великій кількості: до неї приходили для молитви майже всі особи царського сімейства, починаючи з імператриці Катерини II.
Розповідь «Ікона Всіх скорботних Радість»