Всеукраїнський день бібліотек (Укр. Всеукраїнський день бібліотек) відзначається 30 вересня згідно з Указом Президента України № 471/98 від 14 травня 1998 року, враховуючи великий внесок бібліотек України у розвиток вітчизняної освіти, науки та культури, необхідність подальшого підвищення їхньої ролі у житті суспільства та підтримуючи ініціативу бібліотечної громадськості.
Перші бібліотеки Київської Русі почали відкриватися при церквах і монастирях після прийняття християнства 988 року. Найбільшою і найбагатшою на той час була бібліотека Софії Київської, заснована 1037 року Ярославом Мудрим. Загалом у бібліотеці налічувалося до 900 томів рукописних книг — грандіозна для середньовіччя кількість.
Книги, що виходили із майстерень Софійського собору, стали основою інших бібліотек, зокрема величезної бібліотеки Печерського монастиря, яка з кінця 11 століття стала найбільшим центром культурного життя Київської Русі.
Під час монголо-татарської навали книги гинули у війнах та пожежах. З того часу збереглися лічені екземпляри бібліотеки Софії. Найвідоміші: Рейнське євангеліє (яке донька Ярослава Мудрого Ганна вивезла до Франції з Києва). На цій книзі приносили клятву французькі королі, а нині дають клятву президенти Франції), Остромирове євангеліє (1056—1057), два Ізборники 1073 і 1076 років, Мстиславове євангеліє 12 століття.
У Західній Україні активний бібліотечний рух розпочинається із створення Галицько-волинського князівства (приблизно з 13 століття). При дворі князя Володимира Васильковича — книжника та філософа — існувала величезна книжкова майстерня.
З появою друкарства в середині 15 століття відбуваються великі зміни у всьому європейському книговиданні та, звичайно, бібліотечній справі. Значного розвитку бібліотеки набули у 16 столітті, великі книгосховища з'явилися при школах в Острозі та Львові. У 17 столітті було організовано бібліотеку Київської академії. У 18 столітті значні бібліотеки мали заможні шляхетні пологи, козацькі старшини, єпископи, монастирі, різні школи.
У другій половині 19 — на початку 20 століття в Західній Україні, яка входила на той час до складу Австро-Угорщини, діяла мережа культурно-освітніх осередків «Просвіта». Це суспільство вже у 1914 році мало по всьому краю 78 філій, 2944 читальні. 1914 року власні читальні діяли у 75% українських населених пунктів Галичини, 1939 року мережею філій та читалень «Просвіти» було охоплено 85% західноукраїнських земель.
За радянських часів бібліотечна справа стала частиною державної політики.
Сьогодні в Україні налічується близько 40 тисяч бібліотек. Серед провідних — Національна бібліотека України, Національна парламентська бібліотека України, Державна бібліотека України для дітей, Державна історична бібліотека України та інші.