Перед вигоном худоби господарі гладили тварин по хребту фарбованим у червоний або жовто-зелений колір яйцем, яким потім обдаровували пастуха. Після чого худобу виганяли гілкою верби у двір і годували «бяшками» — особливими хлібцями. Перед вигоном із двору під ноги худобі викладали поясок, щоб вона переступила через нього. Це робилося для того, щоб худоба знала дорогу додому. Пасли худобу до висихання роси.
Просили Ярилу — Покровителя пастухів, Охоронця худоби та Вовчого Пастиря — оберегти худобу від усякого хижого звіра.
Пастух гуде в ріжок, сповіщаючи народ про початок обряду «обходу», після чого, взявши до рук решето, тричі обходить череду посолонь (на життя) і тричі протисолонь (на смерть).
Після правильно проведеного обряду навколо стада шикувалася невидима чарівна огорожа, яка захищала «від змія повзучого, від ведмедя могутнього, від вовка бігучого». Після чого чарівне коло замикалося залізним замком.
Цього дня також проводився важливий обряд — Відмикання Землі, або інакше — Зарод. Цього дня Ярила « відмикає» (запліднює) Мати Сиру-Землю і випускає росу, після чого починається бурхливе зростання трав.
На Ярилу заорювали ріллю, казали: «На Ярилу виїжджає і лінива соха».
З цього дня розпочиналися весняні весілля. Чоловіки та жінки каталися полями, сподіваючись за допомогою чудодійної роси стати сильними та здоровими. Вечір закінчувався загальним гулянням.