Вечір 6 січня — Різдвяний святвечір, напередодні Різдва. У народі його також називають «коляди». Значення святої ночі появи на світ Богонемовляти Христа настільки велике, що навіть перебіг нової історії та наше літочислення ми сьогодні ведемо саме від Різдва Христового. На Русі ж це свято особливо любило.
Святвечір — навечір'я Різдва Христового, заключний день Різдвяного посту. Традиційно в цей день можна було приймати лише так зване сочиво — розмочені зерна пшениці з медом і фруктами. Ця традиція дала назву святу.
Богослужіння в храмах повністю присвячені святу, що настає.
У Різдвяний святвечір до «вечірньої зірки», тобто до вечірніх піснеспівів за Богослужінням «Волхві ж із зіркою подорожують», нічого не їли і навіть не сідали за стіл. З появою ж на небі першого радісного вогника, який колись сповістив волхвам про народження Спасителя, можна було починати святкувати.
Головна кулінарна подія Різдва — це вечеря на святвечір. На Русі напередодні Різдва люди обов'язково клали на стіл пучок свіжого сіна — на згадку про ясла, в яких народився Ісус. Стіл накривали білою скатертиною і розставляли на ньому дванадцять страв — за кількістю апостолів — і всі страви були пісними.
З настанням 7 січня на стіл дозволялося ставити м'ясні страви.
Стаття «Як залучити в будинок гроші, любов і удачу в Новому році: різдвяні ритуали» Розповідь «Перший Святвечір»