Просинець — назва січня його відзначали водосвяттям. Славили цього дня Небесну Сваргу — Сонм усіх Богів. «Просіяти» — означає відродження Сонця.
Просинець припадав на середину Зими — вважалося, що Холод починає спадати, і в землі слов'ян за велінням богів повертається сонячне тепло.
Цього дня у ведичних храмах згадували, як у давнину Дах дав вогонь людям, які гинули від холодів під час Великого Зледеніння. Потім він пролив із небесної Сварги на Землю чарівну Сур'ю.
Сурья — мед, що на травах блукав!
Сурья — також і Сонце Червоне!
Сурья — Вед розуміння ясне!
Сурья — слід Всевишнього Вишня!
Сурья — істина бога Дахів!
Вилита на землю Сурья цього дня робила всі води цілющими, тож люди купалися у освячених водах.
У річному колі Перунових свят цей день відповідав також перемозі Перуна над Скіпером-звіром та купанню Живи, Марени та Лелі у молочній річці.
Цього дня слов'яни купалися в холодній річковій воді і давали грандіозні бенкети, в яких неодмінно мали бути молоко та молочні продукти.