Незважаючи на численні спростування та неясності, вважається, що 11 липня 1995 року армія Республіки Сербської, поліція та добровольчі загони вчинили великий військовий злочин проти чоловічого бошняцького населення села Сребрениця під час громадянської війни у Боснії та Герцеговині (БіГ).
Відповідно до резолюції №824 Радбезу ООН від 6 травня 1993 року Сребрениця серед інших населених пунктів БіГ була оголошена демілітаризованою зоною під захистом ООН. Проте цього зроблено не було, і на території зони навколо Сребрениці залишився контингент армії БіГ — бошняцької армії — під командуванням Насера Оріча, а також добровольчі формування.
30 травня 1995 року Генеральний секретар ООН Бутрос Галі звинуватив у недотриманні вимог резолюції влади БіГ, після того почастішали напади з боку Сребрениці на підконтрольні сербам території. Список убитих на цій території у 1992—1995 роках, що містить імена 3200 осіб, не був згодом прийнятий до розгляду Гаазьким трибуналом.
11 липня 1995 року з'єднання армії РС під командуванням генерала Ратко Младіча взяли Сребреницю і, за даними Гаазького трибуналу, вбили близько 8000 і прогнали близько 30 000 бошняків. Голландський батальйон УНПРОФОР не встиг захистити Срібницю від нападу сербів. Різанина в Сребрениці є одним із найдраматичніших епізодів в історії Балкан.
Сьогодні при спробах створити єдиний закон БіГ про свята представники бошняцько-мусульманської федерації постійно пропонують відзначати цей день як День пам'яті жертв Сребрениці та всіх воєн, проте категорично проти цього виступає сербська сторона. У самій ФБіГ цей день є державним святом. У Сребрениці щорічно відбуваються багатогодинні жалобні заходи.