Священномученик Панкратій, єпископ Тавроменійський, народився тоді, коли Господь наш Ісус Христос жив на землі.
Батьки Панкратія були родом із Антіохії. Почувши про благовістя Ісуса Христа, отець Панкратія, взявши з собою юного сина, вирушив до Єрусалиму, щоб особисто бачити великого Вчителя. Його вразили чудеса, і коли він почув Божественне вчення, то увірував у Христа як Сина Божого. Він зблизився з учнями Господа, особливо зі святим апостолом Петром. З того часу юнак Панкратій став відомим святому апостолу Петру.
Після Вознесіння Спасителя один з апостолів прийшов до Антіохії і хрестив батьків Панкратія та весь їхній дім. Коли батьки Панкратія померли, він, залишивши свій маєток, пішов у Понтійські гори і став жити в печері, проводячи дні в молитві та глибокому духовному роздумі. Святий апостол Петро, одного разу проходячи тими місцями, зустрів Панкратія в Понті, взяв його з собою в Антіохію, а потім у Кілікію, де знаходився святий апостол Павло. Там святі апостоли Петро і Павло висвятили Панкратія на єпископа сицилійського міста Тавроменії.
Святитель Панкратій старанно працював над християнською просвітою народу. Протягом одного місяця він збудував храм, де звершував Богослужіння. Число віруючих швидко зростало, і невдовзі майже всі жителі Тавроменії та навколишніх міст прийняли християнську віру.
Багато років святий Панкратій мирно керував своєю паствою. Одного разу язичники повстали на святителя і, вибравши слушний час, раптово напали на нього і побили камінням. Так мученицько закінчив своє життя святитель Панкратій. Мощі святителя спочивають у храмі його імені, у Римі.