Чудотворець і священномученик Єрмоген, патріарх Московський та всієї Росії, походив із донських козаків. За свідченням самого патріарха, він був спочатку священиком у місті Казані при вітальні церкви в ім'я святителя Миколая. Незабаром він прийняв чернецтво і з 1582 був архімандритом Спасо-Преображенського монастиря в Казані. У 1589 році він був хіротонізований на єпископа і став першим Казанським митрополитом.
Під час служіння майбутнього патріарха в Казані відбулося явище та здобуття чудотворної Казанської ікони Божої Матері у 1579 році. Будучи ще священиком, він, з благословення тодішнього Казанського архієрея Єремії, переносив новоявлену ікону з місця здобуття до церкви в ім'я святителя Миколая. Маючи неабиякий літературний обдарування, святитель сам склав у 1594 році оповідь про явище чудотворної ікони і чудеса, що відбувалися від неї.
Діяльність патріарха Єрмогена збіглася з важким для Російської держави періодом — навалою самозванця Лжедмитрія та польського короля Сигізмунда ІІІ. Першосвятитель усі свої сили присвятив служінню Церкви та Батьківщині. У цьому подвигу патріарх Єрмоген був самотній: йому наслідували і допомагали самовіддані російські люди. З особливим натхненням протистояв найсвятіший патріарх зрадникам і ворогам Вітчизни, які бажали поневолити російський народ, запровадити у Росії уніатство і католицтво, викорінити православ'я.
Звільнення Росії, за яке з такою незламною мужністю стояв святитель Єрмоген, успішно завершилося за його заступництвом російським народом. Тіло священномученика Єрмогена, який помер у 1612 році, було поховано у Чудовому монастирі, а у 1654 році перенесено до Московського Успенського собору.
Уславлення патріарха Єрмогена в лику святителів відбулося (12) 25 травня 1913 року.