У листопаді 2001 року Генеральна Асамблея ООН оголосила (резолюція 56/4), що щорічно 6 листопада відзначається Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів (International Day for Preventing the Exploitation of the Environment in War and Armed Conflict).
Приймаючи це рішення, ООН враховувала, що збитки, завдані навколишньому середовищу під час збройних конфліктів, призводить до погіршення стану екосистем та природних ресурсів на тривалий період після припинення конфліктів і часто торкаються не лише однієї держави і не лише нинішнього покоління.
Війна, хоч би якими були її причини, приносить невимовні жахи для цивільного населення і може протягом лічених хвилин знищити те, що іноді було створено цілими поколіннями. Крім людських страждань, які завдає війна, вона також веде до руйнування довкілля.
Людство завжди вважало військові втрати за кількістю вбитих і поранених солдатів і мирних жителів, зруйнованих міст та інфраструктури, а довкілля залишалося тихою і непомітною жертвою війни. Для перемоги у війні засипалися колодязі, спалювалися посіви, вирубувалися ліси, знищувалися угіддя та вирізалася худоба.
Крім того, Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) виявила, що за останні 60 років принаймні 40% усіх внутрішніх конфліктів були пов'язані з експлуатацією природних ресурсів, будь то цінні ресурси, такі як деревина, алмази, золото та нафта, або дефіцитні ресурси, такі як родючі землі та вода. Було також встановлено, що конфлікти, пов'язані з природними ресурсами, вдвічі частіше за інших схильні до рецидиву.
Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів був заснований Генеральною Асамблеєю ООН з метою привернення уваги до екологічних наслідків війни та важливого значення відмови як від експлуатації, так і безглуздого заподіяння шкоди екосистемам у прагненні досягти військових цілей.
Іноді таких збитків уникнути не можна. Однак, часто його можна було б уникнути, якби було виявлено незначне занепокоєння чи обережність.
Сторони, які беруть участь у бойових діях, несуть відповідальність за дотримання міжнародних норм та угод, таких як Женевські конвенції, що регулюють ведення війни. Деякі з таких норм, як, наприклад, заборона навмисного знищення сільськогосподарських угідь мають екологічну спрямованість.
Проте, загалом екологічні наслідки війни ігноруються сучасними законами. Настав час для того, щоб переглянути міжнародні угоди, що стосуються воєн та збройних конфліктів для того, щоб забезпечити стабільний екологічний захист, щоб угоди також охоплювали проблеми не лише навмисного, а й ненавмисного заподіяння шкоди навколишньому середовищу.
ООН надає великого значення тому, щоб діяльність у галузі охорони навколишнього середовища ставала частиною зусиль щодо запобігання конфліктам, стратегіям миробудування та підтримці миру — тому що не може бути міцного та стійкого світу там, де природні ресурси, що забезпечують належний життєвий рівень та адекватне функціонування екосистем, пошкоджені чи зруйновані.
Листівка «6 листопада — Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів»