У третій понеділок січня Америка відзначає національне свято — День Мартіна Лютера Кінга (англ. Martin Luther King, Jr. Day), присвячений життю та ідеалам цього чорношкірого борця за громадянські права.
Епоха Кінга-лідера почалася в грудні 1955 року з однієї непримітної на перший погляд події. Повертаючись з роботи додому, чорношкіру швачку Роза Паркс було заарештовано за відмову поступитися місцем в автобусі білому пасажиру. Під керівництвом Кінга негритянська громада бойкотувала транспорт Монтгомері упродовж 382 днів. У листопаді 1956 року Верховний суд США визнав закон про сегрегацію в Алабамі неконституційним, і вже у грудні чорні та білі користувалися автобусами спільно.
То була перша перемога Кінга. Наступного 1957 року його було обрано президентом Конференції Християнського Керівництва Півдня. Протягом 11 років Кінг об'їхав понад сім мільйонів кілометрів, виступаючи з промовою понад 2500 разів, постійно опиняючись у місцях протестів, акцій та боротьби з несправедливістю. При цьому він встиг написати п'ять книг та величезну кількість статей.
Очолюючи акцію протесту в Бірмінгемі (штат Алабама), Кінг був заарештований і на дев'ять днів взятий під варту, де він написав серію своїх знаменитих есе «Листи з Бірмінгемської в'язниці», своєрідний маніфест борців проти дискримінації, що аргументує моральне право людини виступати. Він займався реєстрацією чорношкірих виборців в Алабамі, був одним з організаторів мирного маршу на Вашингтон, в якому брали участь півмільйона осіб, і який завершився однією з найбільш цитованих промов Лютера Кінга «У мене є мрія» (I Have a Dream).
Роль Кінга в ненасильницькій боротьбі за ухвалення закону, який знищував залишки расової дискримінації, була відзначена Нобелівською премією 1964 року. Так, у 35 років він став наймолодшим лауреатом в історії Нобелівської премії миру. Світ визнав неминучу цінність внеску Мартіна Лютера Кінга у справу боротьби за мир.
Але 4 квітня 1968 року його було вбито, і вже через чотири дні член Палати представників від Демократичної партії Джон Коньєрс (John Conyers) представив законопроект, у якому пропонувалося зробити день народження Кінга національним святом.
Але лише через 15 років після його смерті, 1983 року, Конгрес США конституційно визнав важливість його спадщини, оголосивши третій понеділок січня національним святом на честь дня народження Мартіна Лютера Кінга. Вперше американська нація кількох штатів відсвяткувала його 20 січня 1986 року, а у всіх штатах США свято стало національним з 2000 року.
Цього дня вихідний у школах, офісах, поштових відділеннях та банках. Усі телеканали транслюють ролики виступів Кінга 1960-х років. З радіоприймачів чути висловлювання лідерів руху за рівні громадянські права. Попередньої неділі в церквах читають проповіді, а в понеділок проходять меморіальні служби та церемонії, що нагадують про життя Кінга, присвячене боротьбі за мир.