День міста Бішкек (29/04)

Місто Бішкек (кирг. Бішкек) — столиця Киргизької Республіки — розташована на півночі країни, в Чуйській долині біля передгір'я Тянь-Шаню, на висоті 700–900 метрів над рівнем моря, за 25 кілометрів від кордону з Казахстаном.

Раніше місто мало назву Пішпек, у роки радянської влади було перейменовано у Фрунзе (на честь радянського партійного, державного та військового діяча Михайла Фрунзе).

Офіційною датою заснування міста вважається 29 квітня 1878 року. Цього дня військовий губернатор розташованої в тих місцях Семиреченської області Герасим Колпаковський дав команду про переведення центру Токмацького повіту до Пішпека. Сьогодні ця дата вважається Днем міста, до якого приурочено проведення багатьох культурних, спортивних та розважальних заходів.

День міста Бішкек (Бішкек шааринин күнү) встановлено Постановою Бішкецького міського Кенешу депутатів від 28 листопада 2006 року № 266, з метою продовження розвитку міських традицій, на підставі історичних матеріалів, представлених Інститутом історії Національної академії наук Киргизької Республіки Киргизька Республіка та Киргизьким державним історичним музеєм, у яких об'єктивно, на базі достовірних історичних документів зазначено дату заснування міста Бішкек.

Будівля Парламенту (Фото: Nikita Maykov, за ліцензією Shutterstock.com)

Найперші поселення дома Бішкека з'явилися наприкінці 18 століття. Киргизький батир на ім'я Бішкек заснував тут, на лівому березі річки Аламедін у районі перетину її з нинішнім проспектом Жибек Жолу, невелике укріплення. У 1825 році кокандці (уродженці Кокандського ханства, що знаходився у Ферганській долині) побудували на цьому місці фортецю Пішпек, біля стін якої стали селитися ремісники і торговці. У 1860 і 1862 роках російські війська за підтримки киргизьких загонів двічі брали фортецю штурмом і руйнували її, підриваючи стіни, але осіле життя тут не припинилося. З 1864 року тут влаштувався козачий пікет, і поруч, поблизу ташкентської дороги, з'явився відомий на всю округу базар.

Сьогоднішня назва міста – Бішкек – перекладається як «мішалка для збивання кумису». Самі киргизи називають столицю своєї республіки «Зелене місто» — через велику кількість вікових дубів і тополь, а ще – завдяки молодому духу міста і життя, що вирує в ньому.

Центральна площа Ала-Тоо (Фото: Ravshan Mirzaitov, за ліцензією Shutterstock.com)

Серед визначних пам'яток Бішкека – центральна площа Ала-Тоо. Цікаві будівля парламенту та Державний флагшток, біля якої щогодини з 7 ранку до 6 вечора відбувається зміна почесної варти. Туристу цікаво буде побачити також скульптурний комплекс «Манас», який зображує легендарного киргизького героя на коні, поряд з яким стоять дружина та радник, а також монумент Перемоги.

Варто відвідати Історичний музей, де зберігаються дивовижні експонати: численні стародавні артефакти – наскельні малюнки городища Саймалуу-Таш, рунічні написи Таласа, предмети побуту Бронзового віку та прикраси кочових племен початку нашої ери, старовинні монети, знайдені під час розкопок. Тут же представлені елементи національного побуту: вишивка, костюми, багато прикрашена кінська упряж, повстяні та вовняні килими, вироби з глини та соломи.

Центральна мечеть Бішкека (Фото: Nikita Maykov, за ліцензією Shutterstock.com)

Ще один виставковий комплекс – Музей образотворчих мистецтв, де поряд з мальовничими полотнами киргизьких, узбецьких та російських художників виставлені візерунчасті національні килими – «ширдакі» – та вироби з повсті. До речі, місцеві килими та повстяні вироби туристи відвозять із Бішкека як сувеніри.

Розваг для туристів тут маса – починаючи від традиційних барів та дискотек і закінчуючи колоритними, які є важливою частиною національної культури чайханами. До речі, елементи національної культури у Бішкеку зустрічаються на кожному кроці. Так, вулицями навіть зараз, у 21 столітті, розгулюють столітні старці у «калпаках» та квітчастих халатах, а улюблений киргизами кумис подають практично у будь-якому закладі громадського харчування. Популярністю користується інший національний напій – «шоро». Це газування на основі пшеничного борошна, яке склянками продається з вуличних лотків.

625