14 червня у Вірменії на державному рівні, з ініціативи партії «Дашнакцутюн», проголошено Днем захисту прав безвинно засуджених.
Ця пам'ятна дата встановлена на згадку про десятки тисяч репресованих вірмен у роки більшовицької диктатури, коли депортація народів була однією з форм політичних репресій у СРСР.
Ще 1939 року вірмени були переселені з Азербайджану до Казахстану, а 1940-х роках їх у масовому порядку виселяли з Криму та з території Радянської Вірменії. Тоді було депортовано десятки тисяч вірмен, у тому числі й корінних жителів Вірменії.
Саме в ніч з 13 на 14 червня 1949 року почалося одне з наймасовіших переселень — тисячі вірменських сімей не лише з Вірменської РСР, а й з інших вірменонаселених територій Союзу було депортовано до Алтайського краю. Згідно з різними джерелами, влітку 1949 року до Алтайського краю прибуло 15-17 ешелонів із вимушеними переселенцями.
Вірмени депортували без будь-яких доказів провини в чомусь, і під репресії потрапили не лише репатріанти, колишні учасники національно-визвольної боротьби та колишні військовополонені, а й просто інтелігенти та звичайні робітники, яких депортували як «антирадянських елементів», «націонал-уклоністів» тощо.
Серед жертв репресій були такі визначні діячі культури, як поет Єгіше Чаренц, Бакунц, сини поета Ованеса Туманяна.
Сьогодні цього дня відбуваються пам'ятні та урочисті заходи.