Святитель Василь Острозький — один із найшанованіших святих у Сербській православній церкві (до якої належить і Чорногорія).
У найвідомішому чорногорському монастирі Острог, висіченому в скелі, спочивають мощі святого Василя Острозького, який вважається покровителем Чорногорії. Щоб потрапити до мощей великого святого будь-якого дня, будь-якої пори року потрібно відстояти величезну чергу. Але це не має значення. Головне — всім вдається підійти і всім святий подвижник допомагає.
Доля Василя Острозького була дуже тяжкою. Він відчув всі тяготи земного життя, образи, засудження, при цьому, як істинний християнин, не нарікав на долю, а навпаки, ще більше вірив, сподівався, терпів і любив, радів життю, показуючи цим справжній шлях справжньої людини.
Народився Василь Острозький у Хумській землі, нинішній Герцеговині, у селі Мрконич на Поповому Полі, 28 грудня 1610 року у сім'ї побожних, благочестивих православних батьків Петра Йовановича та його дружини Анастасії. При хрещенні батьки назвали дитину Стояном, почали навчати страху Божого і всякої доброї мудрості, ходили з нею на святі церковні богослужіння, а згодом віддали Стояна до монастиря Завалу, присвяченого Введенню до храму Пресвятої Богородиці. Це було зроблено для того, щоб уберегти дитину від озлобленості людей і сусідів, яка різко почала виявлятися по відношенню до них, і за нагальним бажанням самого сина.
Маленький Стоян почав навчатися мудрості, корисних світських наук, читати книги Святих Отців. Потім він перейшов до монастиря Успіння Пресвятої Богородиці, або Тврдош, у Требинській області, де знаходився і центр Требинської єпархії. Тут він дотримувався постів, молився, працював і незабаром постригся в ченці під ім'ям Василя. А потім удостоївся дияконського та священицького чину і почав служити. Провівши ще деякий час у цьому монастирі, він пішов до Цетинського митрополита Мардарія і залишився в нього, дослужившись до архімандрита.
Незабаром святіший патріарх Печський Паїсій Яневець (1614-1647) дізнається про діяльного подвижника Василя і в день Преображення Господнього в 1638 зводить його в єпископи і робить Требинським митрополитом з центром в монастирі Тврдош. А згодом з волі долі святий Василь Острозький віддаляється в монастир Острог і тут уже залишиться до кінця своїх днів (29 квітня 1671 року). Саме цей день — 12 травня за новим стилем — згодом став днем його пам'яті у Сербській православній церкві. День святого Василя Острозького можна сміливо поставити в один ряд із Різдвом та Великоднем — так шанують святого Василя Острозького в Чорногорії.
Сила його молитов була настільки велика, що люди отримували чудові зцілення від його чудотворних молитов, дару прозорливості, яку він отримав від Бога. А сьогодні до цього Великого Острозького Чудотворця приходять паломники з усіх куточків землі, різних віросповідань та національностей. У ківота святого вимовляються молитви багатьма мовами світу. Сюди приносять тяжко хворих, і Святитель їх усіх милостиво зцілює.