Преподобна Єфросинія, ігуменія Полоцька, у світі Предислава, була правнучкою у п'ятому поколінні святого рівноапостольного князя Володимира та дочкою князя Полоцького Георгія Всеславича.
Якось у сонному баченні Єфросинії з'явився Ангел Господній, який навіяв їй заснувати обитель неподалік Полоцька у містечку під назвою Сільце. Це бачення повторилося ще двічі. З тим самим настановою Ангел з'явився і єпископу Полоцькому Іллі.
Через деякий час — це вже було за князя Бориса Всеславича в 1125 році — єпископ Ілля з належним торжеством передав Єфросинії Преображенський храм у Сільці для заснування при ньому жіночого монастиря. Вирушаючи туди, Єфросинія взяла з собою лише свої книги — « весь свій маєток».
Згодом тут були пострижені в чернецтво сестри Єфросинії: рідна — Євдокія (у світі Градислава) та двоюрідна — Євпраксія (у світі Звенислава). Єфросинія навчала молодих послушниць грамоти, переписування книг, співу, шиття та інших ремесел, щоб з юності вони знали закон Божий і мали навичку до працьовитості.
На схилі років Єфросинія, передчуваючи швидку смерть, хотіла вклонитися Живоносному Гробу Господньому. Доручивши монастир управлінню своєї сестри Євдокії, вона разом з іншою сестрою Євпраксією вирушила до Святої Землі.
Після паломництва до святинь Константинополя вона прибула до Єрусалиму. Вклонившись Гробу Господньому, Єфросинія прийняла мирну і блаженну кончину в 1173 в російському монастирі на честь Пресвятої Богородиці в Єрусалимі.
Преподобна Єфросинія Полоцька прославилася у Російській Церкві як покровителька жіночого чернецтва.