14 лютого відзначається одне з головних язичницьких свят — Дістінг. Це свято пізніх морозів, присвячене перемозі світла Сонця над темними днями зими. Він сповіщає про пробудження життєвих сил, що заснули під час Зимової Ночі.
Вважається, що земля в цей час готується до прийому нового насіння. Також цей період називають символічним часом підготовки до майбутніх подій.
Зародження цього свята відбулося у стародавній Швеції, де протягом багатьох років воно було дуже популярним. Там святкування Дистингу (у більш звичному скандинавському варіанті — «Тінг дис») проводилося у формі ярмарку на початку лютого.
Також є версія, що походження свята більшою мірою пов'язане не із Зимовими Вночі, а з іншим святом, згадуваним як Дисаблот. Відмінності тут регіональні: свято Зимових Вночі відзначалося на північному заході Скандинавії (у Норвегії та Ісландії), а Дисаблот — на сході (у Швеції). Тут проводилося щось на кшталт громадських заходів — спільних ярмарків, які були, очевидно, першими великими зборами року.
Також цього дня традиційно проходили сімейні урочистості з обміном подарунками. День Дистингу вважався слушним часом для весільних обітниць та проведення весіль.