Серпнева революція 1945 року у В'єтнамі (в'єтн. Cách mạng Tháng Tám) — національна народно-демократична революція, яка повалила панування імперіалістів і встановила народно-демократичну владу.
Революція стала результатом розвитку національно-визвольного руху у В'єтнамі, спрямованого проти французьких колоніалістів, що підкорили країну в 50-80-і роки 19 століття і окупували японських загарбників.
19 травня 1941 року відповідно до рішення 8-го Пленуму ЦК Комуністичної партії Індокитаю (КПІК; з 1951 — Партія трудящих В'єтнаму — ПТВ) було створено єдиний національно-визвольний фронт В'єтмінь (Ліга боротьби за незалежність В'єтнаму), у лавах згуртувалися всі патріотичні сили країни. Через В'єтмінь у 1941-1944 роках КПІК розгорнула широку пропагандистську діяльність і розпочала створення опорних баз та озброєних загонів. 22 грудня 1944 року в провінції Каобанг на північному сході В'єтнаму почали формуватися перші загони В'єтнамської визвольної армії (надалі Народної армії В'єтнаму).
Після перевороту 9 березня 1945 року, який у ліквідації японськими імперіалістами французької адміністрації, В'єтмінь розгорнув широку партизанську війну проти японських окупантів. У квітні 1945 року відбулася військово-революційна конференція В'єтміню, яка ухвалила план підготовки до загального повстання.
4 червня на території 6 провінцій Північного В'єтнаму було утворено Звільнений район із центром у селі Танчао. 13-15 серпня 1945 року КПІК провела національну конференцію, яка ухвалила рішення про початок загального повстання у В'єтнамі з метою завоювання повної незалежності та встановлення народної влади. Для керівництва повстанням було створено Комітет повстання.
16 серпня в Танчао відбувся Всев'єтнамський національний конгрес В'єтміню, який схвалив рішення про початок загального повстання, обрав Національний комітет визволення В'єтнаму (на чолі з Хо Ші Міном) та поклав на цей комітет функції тимчасового уряду. На заклик КПІК народ по всій країні піднявся 16-26 серпня на повстання.
19 серпня озброєні маси захопили Ханой, наступного дня у столиці було створено Народний революційний комітет Північного В'єтнаму. Всюди повсталий народ брав владу до рук. 24 серпня імператор Бао-Дай під тиском революційних мас змушений був зректися престолу. 2 вересня 1945 року на 500-тисячному мітингу на площі Бадінь у Ханої Хо Ші Мін від імені Тимчасового уряду урочисто проголосив Декларацію незалежності В'єтнаму та утворення Демократичної Республіки В'єтнам (ДРВ).
Революція відбулася при гегемонії робітничого класу, який виступив у союзі з селянством, національною буржуазією та іншими патріотичними силами, що згуртувалися під керівництвом КПІК у єдиному національно-визвольному фронті В'єтмінь. Серпнева революція відбулася в умовах розгрому Радянським Союзом німецького фашизму в Європі та переможної війни Радянського Союзу проти Японії, що полегшило в'єтнамському народу досягнення перемоги у боротьбі проти французьких колоніалістів та японських загарбників.
Ця революція відкрила шлях для широких соціально-економічних перетворень у В'єтнамі, дуже вплинула на розвиток національно-визвольного руху в країнах Південно-Східної Азії, насамперед у Лаосі та Камбоджі.
Сам день 19 серпня сьогодні вважається Днем перемоги революції у Ханої та відзначається у В'єтнамі як пам'ятна дата — річниця Серпневої революції.