«Я хочу знайти престижну роботу і піднятися службовими сходами», «Я продовжуватиму сімейний бізнес і зроблю все, щоб фірма батька процвітала», «Я хочу вдало вийти заміж і жити у великому будинку», «Я хочу заробити багато грошей, подорожувати світом і вивчати культуру різних народів»...
Це лише деякі відповіді юнаків та дівчат, які беруть участь у церемонії вступу в повноліття, на запитання: «Чого ви хочете досягти, ставши дорослими?».
Повнолітніми в Японії стають у 20 років, і щороку другого понеділка січня вся Японія відзначає День повноліття (яп). 成人の日, Сейдзін-но Хі).
У 20 років японські юнаки та дівчата отримують права та обов'язки дорослих: з цього віку вони можуть брати участь у виборах, несуть повну відповідальність перед законом, на них поширюється трудове законодавство. Крім того, саме з 20 років молодим людям офіційно дозволяється курити та вживати спиртні напої.
У День повноліття всі, кому цього року виповнилося або виповниться 20 років, приймають вітання та напуття на спеціально організованій церемонії. Дівчата, як правило, одягаються в кімоно яскравих кольорів з довгими рукавами, так звані фурісоді. Юнаки зазвичай одягають святкові чорні костюми, хоча останніми роками багато хто віддає перевагу чоловічому кімоно.
Зазвичай міська влада влаштовує урочисті збори та вечірки для «нових дорослих», на яких винуватцям урочистостей вручаються пам'ятні подарунки. Кожному надходить персональне запрошення від голови місцевої адміністрації чи навчального закладу. Список 20-річних громадян влада отримує, як не дивно, з податкового управління: кожен японець зобов'язаний сплачувати податок за проживання.
Запрошень, що ухиляються від сплати податків, не отримують і на церемонію не допускаються. Самі ж винуватці урочистостей, відчувши свободу, не завжди можуть вчасно зупинитися. Тих, хто перебрав зайвого, доставляють додому товариші, але наступного ранку їх не мучитиме совість, бо така поведінка (у дозволених законом і мораллю рамках) цього дня не вважається соромною.
Офіційно День повноліття став святковим днем 1948 року. До цього ж церемонія посвяти у доросле життя проходила не публічно, а у місцевому храмі чи тихо у родинному колі.
Спочатку День повноліття відзначався 15 січня, і природно, що часто святковий вихідний потрапляв на середину тижня. Лише один день з такої нагоди — це дуже мало, і, крім того, у молоді існує традиція на День повноліття повертатися до рідного міста до батьківського дому та святкувати повноліття разом із рідними та друзями дитинства.
1998 року було ухвалено закон, за яким з 2000 року свято перенесли з фіксованої дати на другий понеділок січня. Молодь отримала законні три дні на святкування, а всі японці почали називати день «щасливим понеділком».