Щорічно 11 серпня у Вірменії відзначається важливе свято — День національної ідентичності (Навасард), встановлений як державний у 2009 році Парламент Вірменії. З цією законодавчою ініціативою виступила фракція АРФ «Дашнакцутюн», а подав законопроект депутат Арцвік Мінасян.
11 серпня, як стверджують стародавні вірменські хроніки, у 2492 році до Різдва Христового прабатько вірмен Айк переміг Бела, відкривши можливість своїм нащадкам для вільного існування та розвитку.
За переказами, Айк Ахехнавор (Айк-Лучник), який увійшов в історію як Айк Наапет (патріарх-родоначальник вірменського народу, засновник царської династії Айказуні), розбив у битві Дюцазнамарт (південніше на схід від озера Ван, середня течія річки Айоц-дзор) війська ассірійського тирана Бела і започаткував майбутню вірменську державу.
У давнину, свята на честь Навасарда тривали кілька днів. До речі, Навасардом називалося новорічне свято і перший місяць року за давньовірменським календарем, яким користувалися в країні до прийняття християнства.
В один із цих святкових днів люди пили солодкі напої та легкі вина. У день Навасарда п'яних людей практично не було, тому що давня вірменська приказка говорить: «Боги найбільше кукіль залишають на полі п'яниці». На цих святах навіть їжа була помірною.
Через різні кліматичні умови Вірменії у різних районах на святковий стіл подавалися різноманітні страви. У цих стравах перше місце посідала кругла пшениця, яка росла лише у Вірменії. Вірмени на стіл клали хліб, випечений із цієї пшениці, щоб язичницькі боги вірмен зробили новий рік родючим. Напевно, одна з давніх вірменських приказок — у Навасард не можна позичати хліба — є результатом цих традицій. І тому завжди намагалися на свято покласти хліб, випечений із пшениці, вирощеної своїми руками.
Є й інша давня приказка: «Без вина прийде новий рік, без нгатзахіка — запізниться». У давнину нгатзахік був найвідомішою приправою. Ця квітка, що викликає апетит, росла на схилах Масіса (Арарата). Його збирали та сушили вірмени, що живуть у районах Масійацотна та Тжакатка, а потім поширювали по всій Вірменії. І в якому районі не жив вірменин, на Навасард він завжди мав нгатзахік. Ця традиція (застосовувати у новорічних стравах сушений нгатзахік) була символом національного єднання вірмен. Нгатзахік пов'язував усіх вірмен з Масісом — серцем Батьківщини.
З 2008 року розпочалося ширше святкування Навасарда вже на державному рівні. І ось, у 2009 році парламент ухвалив про офіційне свято — Дні національної ідентичності, яке відзначається у день славної перемоги прабатька вірмен Айка.