З 2001 року 31 серпня в Узбекистані відзначається День пам'яті жертв репресій, встановлений за ініціативою першого Президента Республіки Ісламу Карімова.
У 2001 році також з ініціативи глави держави було створено один із перших у СНД музеїв пам'яті жертв репресій у меморіальному комплексі «Шохідлар хотирасі» («Пам'яті жертв репресій») у Ташкенті. Основним завданням його є увічнення пам'яті постраждалих, проведення духовно-просвітницьких заходів, спрямованих на увічнення та поминання жертв репресій, та пропаганда патріотизму, виявленого у діяннях предків.
Пам'ять про загиблих священна. Необхідно виховувати громадян країни, особливо молодого покоління, у дусі поваги до пам'яті самовідданих предків, які боролися за торжество справедливості та незалежності.
Для того щоб будувати демократичну державу, яка йде шляхом політичних та економічних реформ, стати в один ряд з провідними світовими державами, необхідно якнайповніше знати її історію. Вивчати та аналізувати як її світлі, так і темні сторінки. І витягувати з уроків минулого необхідні висновки.
Безумовно, одним із найстрашніших випробувань, що випали на частку народу Узбекистану, стали репресії 20-х років 20 століття; кампанія «розкулачування» та репресії 1930-х років, а потім і нова, ще потужніша репресивна хвиля 1940-50-х років; війна з власним народом у 1980-ті роки, що проходить під прапором так званої «хлопкової справи».
Цього дня мешканці Узбекистану згадують співвітчизників, котрі стали жертвами політичних репресій. Головні заходи, присвячені Дню, проводяться у «Шохідлар хотирасі».