Щороку 14 червня у Латвії та Естонії відзначається пам'ятна дата — День пам'яті жертв комуністичного терору та масової депортації.
У ніч з 13 на 14 червня 1941 року понад 15 тисяч жителів Латвії, серед яких було 2,4 тисячі дітей віком до 10 років, за розпорядженням І.Сталіна було заарештовано без рішення суду та депортовано до віддалених районів Радянського Союзу — до Сибіру. Здебільшого було відібрано сім'ї, члени яких обіймали керівні посади.
Чоловіки, загальним числом близько 8250, були розлучені зі своїми сім'ями та заслані до трудових таборів ГУЛАГу. Жінки та діти були доставлені до так званих «адміністративних поселень» як членів сімей «ворогів народу».
Інформація про ці події офіційною владою переховувалась. Близькі не мали жодної можливості дізнатися, що трапилося з депортованими. Жодна установа, включаючи міліцію, не могла надати інформацію чи допомогу. Лише незначна частина депортованих 1941 року пізніше повернулася до Латвії.
Сьогодні цього дня проходить безліч пам'ятних заходів із покладанням квітів до пам'ятників та меморіалів, запаленням свічок та поминальними молитвами, у яких беруть участь родичі жертв репресій, а також представники влади та громадськості.
У Ризі є музейний комплекс, присвячений періоду радянської присутності у Латвії, який називається Музей окупації Латвії.