20 січня є в Латвійській Республіці офіційним пам'ятним днем — Днем пам'яті захисників барикад 1991 року.
Трагічні події січня 1991 року розгорнулися у латвійській столиці вже після ухвалення Сеймом Декларації про відновлення державної незалежності Латвійської республіки (ЛР). У країні якийсь час запанував двовладдя: ще діяли всі структури СРСР, а парламент і уряд формували паралельно структури Латвійської Республіки. Так виникли, зокрема, і дві прокуратури, міліція та поліція.
Ще 13 січня у Ризі відбувся багатотисячний мітинг Народного фронту на підтримку Верховної ради та Ради міністрів незалежної Латвії, а ввечері розпочалося спорудження барикад навколо стратегічних об'єктів у столиці. У наступні дні між протиборчими сторонами почалися локальні сутички.
Увечері 20 січня 1991 року, коли в Ризі вже повсюдно були зведені барикади, Ризький ОМОН, який залишився вірним союзній присязі, взяв штурмом місцеве МВС. У ході збройного бою загинули співробітники МВС — старший дільничний інспектор Сергій Кононенко та лейтенант міліції Володимир Гомонович, а в сусідньому парку шалена куля вразила режисера-кінодокументаліста Андріса Слапіньша, було смертельно поранено кінооператора Гвідо Звайгзне.
На згадку про ці події 20 січня було оголошено Днем пам'яті захисників барикад 1991 року. За традицією, цей день починається з хвилини мовчання на честь загиблих. Вищі посадові особи беруть участь у покладанні квітів на могилах полеглих у Ризі, а потім біля пам'ятника Свободи. Увечері відбувається богослужіння у Домському соборі, після якого з промовою виступає Президент Латвії.
Увечері на Домській площі запалюють пам'ятні багаття. Багаття та польова кухня встановлюються біля будівлі Сейму, а також в інших місцях по всій Республіці.