Щорічно 28 серпня у Чорногорії відзначається важлива пам'ятна дата — День оголошення країни королівством.
З 1515 по 1851 Чорногорією керували владики — духовні лідери. Коли Данило I відмовився від духовного сану, він став першим світським лідером держави. Влада після його вбивства 1860 року успадкував Нікола I Петрович-Негош.
Нікола I Петрович-Негош (Nikola i Mirkov Petrović-Njegoš, 7 жовтня 1841 р. — 2 березня 1921 р.) — князь (1860—1910), а потім король (1910—1918) Чорногорії. Також відомий як поет популярної в Чорногорії пісні, яка називається Сербською марсельєзою.
28 серпня 1910 року, в ювілейний рік 50-річчя свого царювання, наслідуючи загальноєвропейську традицію, а також зміцнюючи свою державну владу, Нікола I проголосив князівство Чорногорія королівством, а сам став його першим королем. Через 4 роки, напередодні Першої світової війни, він надав собі надзвичайні повноваження самодержавного монарха.
Тоді ж Микола II завітав королю чин генерал-фельдмаршала Російської Армії.
У 1917 році, згідно з Корфською Декларацією (угода, підписана на острові Корфу 20 липня 1917 року і що передбачала після закінчення Першої світової війни об'єднання Сербії та югослов'янських земель Австро-Угорщини в єдину державу — «Королівство сербів, хорватів і словенців) Чорногорії із Сербією.
У такому вигляді держава проіснувала до 26 листопада 1918 року, після чого влилася до складу нового Королівства сербів, хорватів та словенців. Нікола I емігрував до Франції, звідки продовжував претендувати на трон.
28 серпня не має у Чорногорії статусу державного свята, проте відзначається досить широко.