За переказами, ікона Божої Матері «Милостива-Кікська» була написана святим апостолом Лукою. Разом із двома іншими написаними ним образами він відіслав її до Єгипту. Звідти образ був переправлений до Царгорода (Константинополь), щоб зберегти святиню від гонителів християнської віри.
Незважаючи на численні напади на корабель, образ досяг берегів Константинополя і зберігався там у царських чертогах аж до 12 століття, після чого був урочисто перевезений на острів Кіпр.
Події, які передували цьому, були справді унікальними. Якось правитель острова Мануїл Вутомітіс полював у горах і збився зі шляху. Він зустрів старця Ісаю, який, не бажаючи бути впізнаним, постарався піти. Мануїл розгнівався на Ісаю і жорстоко побив його, після чого був покараний паралічем. Він щиро покаявся і попросив старця молитися Богові за його прощення.
В одному з видінь старцеві було сказано, що врятувати правителя можуть праці щодо перенесення образу Богоматері на Кіпр, що останній і поспішив зробити. Мануїл залишив старцеві гроші, щоб він збудував храм в ім'я Пресвятої Трійці, і вирушив у дорогу.
У Константинополі Мануїл довго не наважувався сказати імператору про бачення старця і зволікав. Побачивши одного разу імператора Олексія Комніна в невтішному горі, він вважав за потрібне саме в цей момент сповістити про ікону.
Хвороба дочки імператора точнісінько нагадувала хворобу Мануїла. Він розповів про те, що з ним трапилося на острові, про страшну хворобу, на яку він страждав після свого гріха, і про порятунок, який може бути дано його дочці після того, як імператор передасть образ Богоматері, що зберігався у нього.
Олексій Комнін не хотів розлучатися з образом. Він зробив список з ікони і запропонував Мануїлу вибрати один образ із двох. Дочка імператора знову захворіла, Олексій Комнін більше не хитрував. За переказами, що зберігаються в монастирі Кікос, Ісая сам приплив до Константинополя. Напередодні уві сні йому з'явилася Божа Мати і сказала: «Та ікона, на яку сяде бджола і є оригінал». З того часу бджола прикрашає герб кіпрської обителі.
Щойно корабель із чудотворним чином пристав до берегів Кіпру, не лише віруючі люди, а й дерева, квіти прихилили свої «голови» перед Владичицею. Для неї було споруджено храм, що й започаткувало життя чоловічого Кіккського монастиря.
Досі до допомоги цієї ікони вдаються люди, зцілюються від безпліддя, жіночих хвороб, молитвами до Кіккського образу на землю сходить дощ у посушливу погоду.
Обличчя Богоматері та Богонемовляти на іконі «Милостива-Кікська» за встановленим у давнину звичаєм закриті від погляду людей щільним покривом, який ніколи не знімається. Навіть коли ченці змінюють покрив за старістю, вони виносять образ із храму, піднімаючи та звертаючи його до неба. За переказом, що зберігся на Кіпрі, той, хто наважиться відкрити пелену, — може засліпнути.